Дяків: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м вікіфікація |
MonxBot (обговорення | внесок) |
||
(Не показані 16 проміжних версій 5 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Село |
{{Село |
||
| назва = Дяків |
|||
| область = [[Хмельницька область]] |
|||
| район = [[Шепетівський район]] |
|||
| громада = [[Берездівська сільська громада]] |
|||
| код КОАТУУ = 6823982701 |
|||
| засновано = 1396 |
|||
| населення = 470 |
|||
| територія = |
|||
| ref-територія = |
|||
| площа = 2,18 |
|||
| ref-площа = |
|||
| щільність = 215,6 |
|||
| поштовий індекс = 30057 |
|||
| телефонний код = 3842 |
|||
| висота = 213 |
|||
| ref-висота = |
|||
| водойма = |
|||
| адреса = 30053, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Берездів, вул. Богдана Хмельницького, 50 |
|||
| облікова картка = |
|||
| прапор = Dyakiv prapor.png |
|||
| герб = Dyakiv gerb.png |
|||
| відстань о = |
|||
| ref-відстань о = |
|||
| відстань р = |
|||
| ref-відстань р = |
|||
| станція = |
|||
| відстань ст = |
|||
}} |
}} |
||
{{Otheruses|Дяків (значення)}} |
{{Otheruses|Дяків (значення)}} |
||
[[Файл:Старостат і дитячий садок с.Дяків.jpg|міні|Старостат і дитячий садок]] |
|||
'''Дяків''' — [[село]] в Україні, у [[Берездівська сільська громада|Берездівській сільській |
'''Дяків''' — [[село]] в Україні, у [[Берездівська сільська громада|Берездівській сільській громаді]] [[Шепетівський район|Шепетівського району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]. |
||
З 1964 по 1995 р — Жовтневе. |
З 1964 по 1995 р — Жовтневе. |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
== Історія == |
== Історія == |
||
⚫ | |||
⚫ | Село під назвою Дякове (або в документах «Дяков») у [[1396]] році було надане великим князем [[Вітовт]]ом князеві [[Федір Данилович Острозький|Федорові Даниловичу Острозькому]]<ref> |
||
⚫ | Село під назвою Дякове (або в документах «Дяков») у [[1396]] році було надане великим князем [[Вітовт]]ом князеві [[Федір Данилович Острозький|Федорові Даниловичу Острозькому]]<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/gramxiv/grb05.htm |title=67. Вітовт, великий князь литовський, дарує князю Федору Даниловичу Острог i належні йому села |accessdate=10 січня 2016 |archive-date=17 листопада 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151117090047/http://litopys.org.ua/gramxiv/grb05.htm }}</ref>. У 15 столітті перейшло до князів [[Заславські|Заславських]], а з [[1539]] року, у власності [[Ілля Костянтинович Острозький|Іллі Острозького]]. Врешті перейшло разом з іншими селами до [[Любомирські|Любомирських]], а від них до [[Сангушки|Сангушків]]. |
||
В [[1887]] році в селі 158 будинків і 900 жителів, дерев'яна церква відкрита у [[1794]] році, церковно-приходська школа у [[1860]] році. |
В [[1887]] році в селі 158 будинків і 900 жителів, дерев'яна церква відкрита у [[1794]] році, церковно-приходська школа у [[1860]] році. |
||
Рядок 43: | Рядок 45: | ||
Відносилось до [[Жуківська волость|Жуківської волості]], [[Заславський повіт|Заславського повіту]], було його крайньою північною точкою. |
Відносилось до [[Жуківська волость|Жуківської волості]], [[Заславський повіт|Заславського повіту]], було його крайньою північною точкою. |
||
У 1930 році почались репресії проти селянства, а саме було прийнято, так званий «Пленум Дяківської сільради» [[1 березня]] [[1930]] року, обговоривши питання про вилучення «соціально-шкідливого елементу» із сільгоспартілі імені [[Будьонний Семен Михайлович|Будьонного]] постановив: «вилучити із села 32 особи — всі [[куркулі]] чи середняки». Сюди ж віднесли і церковного старосту |
У 1930 році почались репресії проти селянства, а саме було прийнято, так званий «Пленум Дяківської сільради» [[1 березня]] [[1930]] року, обговоривши питання про вилучення «соціально-шкідливого елементу» із сільгоспартілі імені [[Будьонний Семен Михайлович|Будьонного]] постановив: «вилучити із села 32 особи — всі [[куркулі]] чи середняки». Сюди ж віднесли і церковного старосту Геруса Івана Дем'яновича. |
||
Потім тут містилася центральна садиба колгоспу «Шлях до [[комунізм]]у», який обробляв 1,8 тис. га орної землі, вирощував [[зерно]]ві культури, [[цукрові буряки]], відгодовував [[м'ясо]]-[[Молоко|молочну]] худобу. |
Потім тут містилася центральна садиба колгоспу «Шлях до [[комунізм]]у», який обробляв 1,8 тис. га орної землі, вирощував [[зерно]]ві культури, [[цукрові буряки]], відгодовував [[м'ясо]]-[[Молоко|молочну]] худобу. |
||
З [[1964]] до [[1995]] року називалося ''Жовтневе''. |
З [[1964]] до [[1995]] року називалося ''Жовтневе''. |
||
[[12 червня]] [[2020]] року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Берездівської сільської громади.<ref>{{Cite web|title=Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/727-2020-р|website=Офіційний вебпортал парламенту України|accessdate=2022-07-15|language=uk}}</ref> |
|||
[[19 липня]] [[2020]] року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації [[Славутський район|Славутського району]], село увійшло до складу Шепетівського району<ref>{{Постанова ВРУ|807-IX|17 липня 2020|Про утворення та ліквідацію районів}}</ref>. |
|||
== Населення == |
== Населення == |
||
Рядок 100: | Рядок 106: | ||
* {{СВ2}} |
* {{СВ2}} |
||
* [[Історія міст і сіл Української РСР]]. [[Хмельницька область]]. — К.: Головна редакція [[УРЕ]] [[АН УРСР]], [[1971]]. — 707 с. |
* [[Історія міст і сіл Української РСР]]. [[Хмельницька область]]. — К.: Головна редакція [[УРЕ]] [[АН УРСР]], [[1971]]. — 707 с. |
||
* [http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=1776:---------&catid=17&Itemid=17 Репресивна політика щодо заможного селянства на Славутчині] |
* [http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=1776:---------&catid=17&Itemid=17 Репресивна політика щодо заможного селянства на Славутчині] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304191434/http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=1776:---------&catid=17&Itemid=17 |date=4 березня 2016 }} |
||
* [http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=1757:----------&catid=37&Itemid=17 Деякі віхи з історії Славутчини у світлі археологічних досліджень] |
* [http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=1757:----------&catid=37&Itemid=17 Деякі віхи з історії Славутчини у світлі археологічних досліджень] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141221151424/http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=1757:----------&catid=37&Itemid=17 |date=21 грудня 2014 }} |
||
{{Берездівська сільська громада}} |
{{Берездівська сільська громада}} |
Поточна версія на 17:47, 29 червня 2024
село Дяків | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | ![]() | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район | Шепетівський район | ||||
Громада | Берездівська сільська громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1396 | ||||
Населення | 470 | ||||
Площа | 2,18 км² | ||||
Густота населення | 215,6 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 30057 | ||||
Телефонний код | +380 3842 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°27′30″ пн. ш. 27°01′50″ сх. д.H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря |
213 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 30053, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Берездів, вул. Богдана Хмельницького, 50 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
![]() | |||||
|
![](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d0/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82_%D1%96_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%81.%D0%94%D1%8F%D0%BA%D1%96%D0%B2.jpg/220px-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82_%D1%96_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%81.%D0%94%D1%8F%D0%BA%D1%96%D0%B2.jpg)
Дяків — село в Україні, у Берездівській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області.
З 1964 по 1995 р — Жовтневе.
Розташоване на річці Жарисі, за 27 км від м. Славута та 25 км від залізничної станції, на дорозі Славута — Берездів.
Поблизу села в розкопаних курганах знайдені знаряддя праці доби бронзи.
Село під назвою Дякове (або в документах «Дяков») у 1396 році було надане великим князем Вітовтом князеві Федорові Даниловичу Острозькому[1]. У 15 столітті перейшло до князів Заславських, а з 1539 року, у власності Іллі Острозького. Врешті перейшло разом з іншими селами до Любомирських, а від них до Сангушків.
В 1887 році в селі 158 будинків і 900 жителів, дерев'яна церква відкрита у 1794 році, церковно-приходська школа у 1860 році.
Відносилось до Жуківської волості, Заславського повіту, було його крайньою північною точкою.
У 1930 році почались репресії проти селянства, а саме було прийнято, так званий «Пленум Дяківської сільради» 1 березня 1930 року, обговоривши питання про вилучення «соціально-шкідливого елементу» із сільгоспартілі імені Будьонного постановив: «вилучити із села 32 особи — всі куркулі чи середняки». Сюди ж віднесли і церковного старосту Геруса Івана Дем'яновича.
Потім тут містилася центральна садиба колгоспу «Шлях до комунізму», який обробляв 1,8 тис. га орної землі, вирощував зернові культури, цукрові буряки, відгодовував м'ясо-молочну худобу.
З 1964 до 1995 року називалося Жовтневе.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Берездівської сільської громади.[2]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Славутського району, село увійшло до складу Шепетівського району[3].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 567 осіб, з яких 245 чоловіків та 322 жінки[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 466 осіб[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,15 % |
російська | 0,64 % |
інші | 0,21 % |
Через село курсують автобуси:
- Славута — Мухарів
- Славута — Бесідки
- Славута — Плоска
- Нетішин — Великий Правутин
- Славута — Берездів
- Берездів — Хмельницький
- Славута — Улянівка
- Нетішин — Плоска
- Нетішин — Корець
- Нетішин — Мухарів
Поблизу села в розкопаних курганах знай дені знаряддя праці і зброя доби бронзи, а також поховання комарівської та тшцінецької культур.
- ↑ 67. Вітовт, великий князь литовський, дарує князю Федору Даниловичу Острог i належні йому села. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2016.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
- Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 707 с.
- Репресивна політика щодо заможного селянства на Славутчині [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Деякі віхи з історії Славутчини у світлі археологічних досліджень [Архівовано 21 грудня 2014 у Wayback Machine.]
|
|
|