Військово-морські сили Ізраїлю: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
м стиль |
|||
| (Не показані 6 проміжних версій 4 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Картка військового формування |
|||
{{Картка військового підрозділу|назва=Військово-морські сили Армії оборони Ізраїлю|дати=З 1948 р|зображення=[[Файл:Israel Navy emblem.png|150px]]|підпис=Емблема ВМС Ізраїлю|країна=Ізраїль|належність=Армія оборони Ізраїлю|вид=Військово-морські сили|командна_структура=Генеральний штаб Армії оборони Ізраїлю|командувач1=віце-адмірал (алуф) Эліягу Шарвіт}} |
|||
| назва = Військово-морські сили Ізраїлю |
|||
| оригінальна_назва = {{lang|he|חיל הים הישראלי}} |
|||
| зображення = IsraeliNavy.png |
|||
| розмір_зображення = 150 |
|||
| альт = |
|||
| підпис = Емблема Військово-морських сил Ізраїлю |
|||
| дати = {{Start date and age|1948}} |
|||
| країна = {{flag|Ізраїль}} |
|||
| належність = |
|||
| вид = |
|||
| тип = [[військово-морські сили]] |
|||
| роль = |
|||
| спеціалізація = |
|||
| розмір = 7 [[корвет]]ів <small>([[Корвет типу «Саар-5»]], [[Корвет типу «Саар-6»]])</small><br/>8 [[Ракетний катер|ракетних катерів]] <small>([[Ракетний катер типу «Саар-4,5»]])</small><br/>5 [[Підводний човен|підводних човінів]] <small>([[Підводні човни типу «Дольфін»]])</small><br/>45 [[Сторожовий корабель|сторожових кораблів]]<br/>2 кораблі підтримки<br/>9.500 діючий персонал<br/>10.000 резервний персонал |
|||
| командна_структура = [[Файл:Flag of the Israel Defense Forces.svg|30px]] [[Армія оборони Ізраїлю]] |
|||
| гарнізон = [[Ха-Кір'я]], [[Тель-Авів]], [[Ізраїль]] |
|||
| гарнізон_назва = |
|||
| прізвисько = |
|||
| оборонець = |
|||
| гасло = ''Відкрите море, безпечне узбережжя'' |
|||
| штандарт = <!-- або | кольори = --> |
|||
| штандарт_назва = <!-- або | кольори_назва = --> |
|||
| марш = |
|||
| талісман = |
|||
| річниці = |
|||
| оснащення = |
|||
| оснащення_назва = |
|||
| битви = |
|||
| битви_назва = |
|||
| нагороди = |
|||
| почесні_найменування = |
|||
| почесні_найменування_назва = |
|||
| розформовано = <!-- або | розпущено = --> |
|||
| льотні_години = |
|||
| вебсайт = |
|||
<!-- Командувачі --> |
|||
| командувач1 = [[Алуф]] [[Давид Салама]] |
|||
| командувач1_назва = [[Командувач Військово-морських сил Ізраїлю]] |
|||
| командувач2 = |
|||
| командувач2_назва = |
|||
| командувач3 = |
|||
| командувач3_назва = |
|||
| командувач4 = |
|||
| командувач4_назва = |
|||
| командувач5 = |
|||
| командувач5_назва = |
|||
| командувач6 = |
|||
| командувач6_назва = |
|||
| командувач7 = |
|||
| командувач7_назва = |
|||
| командувач8 = |
|||
| командувач8_назва = |
|||
| командувач9 = |
|||
| командувач9_назва = |
|||
| визначні_командувачі = |
|||
<!-- Знаки розрізнення --> |
|||
| знак_розрізнення = [[Файл:Naval Ensign of Israel.svg|Прапор ВМС Ізраїлю|border|150px]] |
|||
| знак_розрізнення_назва = Прапор ВМС |
|||
| знак_розрізнення2 = [[Файл:Israeli Navy penant.svg|Вимпел ВМС Ізраїлю|150px]] |
|||
| знак_розрізнення2_назва = Вимпел ВМС |
|||
| знак_розрізнення3 = |
|||
| знак_розрізнення3_назва = |
|||
| знак_розрізнення4 = |
|||
| знак_розрізнення4_назва = |
|||
| знак_розрізнення5 = |
|||
| знак_розрізнення5_назва = |
|||
<!-- Авіація --> |
|||
| літак_ударний = |
|||
| літак_бомбардувальник = |
|||
| літак_електронний = |
|||
| літак_винищувач = |
|||
| літак_перехоплювач = |
|||
| літак_патрульний = |
|||
| літак_розвідник = |
|||
| літак_навчальний = |
|||
| літак_транспорт = |
|||
| літак_танкер = |
|||
| гелікоптер = |
|||
| гелікоптер_ударний = |
|||
| гелікоптер_транспорт = |
|||
| гелікоптер_універсальний = |
|||
| гелікоптер_спостереження = |
|||
| гелікоптер_навчальний = |
|||
| гелікоптер_підтримки = |
|||
| бпла = |
|||
| авіація_загальне = |
|||
}} |
|||
'''Військово-морські сили Ізраїлю''' ({{lang-he|חיל הים הישראלי}}, ''Хеіль га-Ям га-Ісраелі'' (Українською: «Морський корпус Ізраїлю») — це [[військово-морські сили]] [[Армії оборони Ізраїлю]], що діють переважно у водах [[Середземне море|Середземного моря]], в [[Акабська затока|Ейлатській затоці]], а також в [[Червоне море|Червоному морі]]. Нинішній командувач ВМС Ізраїлю — Алуф Давид Саар Салама. Вважається, що ВМС Ізраїля несуть відповідальність за морський ядерний потенціал [[Ізраїль|Ізраїлю]], який дозволить завдати [[другий удар|другого удару]].<ref>{{cite book |title=Deadly arsenals: nuclear, biological, and chemical threats |first1=Joseph |last1=Cirincione|first2=Jon B.|last2=Wolfsthal|first3=Miriam|last3=Rajkumar|publisher=Carnegie Endowment|year=2005|pages=263–4}}</ref> |
|||
'''Військово-морські сили Ізраїлю''' ([[Іврит|івр]]. חיל הים Хель га-ям) — [[військово-морські сили]] в складі [[Збройні сили Ізраїлю|Армії оборони Ізраїлю]]. Включають в себе флотилію [[Ракетний катер|ракетних катерів]], флотилію [[Підводний човен|підводних човнів]], ескадри [[Патрульний катер|сторожових катерів]], підрозділ морських [[командос]] і додаткові підрозділи. |
|||
Командувач ВМС Ізраїлю підпорядковується безпосередньо Начальнику [[Генеральний штаб|Генерального штабу]] Армії оборони Ізраїлю. |
|||
== Історія == |
== Історія == |
||
[[Файл:Sarah1.jpg|thumb|right|300px|«Сара I»: 190-футова чотирищоглова шхуна вагою 750 тонн, що використовувалася як навчальний корабель Військово-морською академією Бетара.]] |
|||
ВМС Ізраїлю були створені при утворенні держави Ізраїль на основі Морський служби Гаґани («шерут ямі»). |
|||
[[Файл:INSEilat.jpg|thumb|INS «Ейлат», колишній [[Ескадрені міноносці типу W та Z|Ескадренний міноносець типу W та Z]][[Військово-морські сили Великої Британії|Королівського Військово-морського флоту]] проданий Ізраїлю в 1955 році.]] |
|||
Морська служба була утворена 17 березня 1948 року, в неї влилася велика частина Морський роти Пальмахім (Пальям), яка до цього часу налічувала близько 400 осіб. |
|||
Витоки Військово-морського флоту Ізраїлю лежать у заснуванні [[Військово-морська академія Бетар|Військово-морської академії Бетар]], єврейської військово-морської школи, заснованої в [[Чивітавекк'я|Чивітавекк'ї]], Італія, в 1934 році [[Ревізіоністський сіонізм|ревізіоністським сіоністським]] рухом під керівництвом [[Жаботинський Володимир Євгенович|Зеєва Жаботинського]], Академія навчала курсантів з усієї Європи, Палестини та Південної Африки і випустила деяких з майбутніх командирів ВМС Ізраїлю. У вересні 1937 року навчальний корабель «Сара І» відвідав Хайфу і Тель-Авів у рамках Середземноморського турне. |
|||
[[Файл:HN-INS-Gal-2.jpg|thumb|[[Підводний човен типу «Галь»|INS «Галь»]] у Військово-морському музеї, [[Хайфа]]]] |
|||
У 1938 році, за підтримки [[Єврейське агентство|Єврейського агентства]], Шломо Бардін заснував Морську середню школу в Босмані, молодший технічний коледж [[Техніон]]у. 1943 року було засновано [[Пальям]], військово-морську філію [[Пальмах]]у, підготовка якої проводилася в морській школі. Також було створено єврейський торговельний флот, який експлуатував судно СС «Тель-Авів» та вантажні судна, такі як «Атід». |
|||
У 1942 році одинадцять сотень добровольців [[Гаґана|Гаґани]] вступили до [[Військово-морські сили Великої Британії|Королівського Військово-морського флоту]], переважно на технічні посади (12 з них стали офіцерами за угодою Єврейського агентства з Королівським військово-морським флотом про призначення). Кілька з них дійшли до морської служби та бойових дій. Двоє з них служили у [[Повітряні сили флоту Великої Британії|Повітряних силах Королівського флоту]], один з них — Едмонд Вільгельм Бріллант, а інший — Цві Авідрор. Після закінчення Другої світової війни і початку [[Єврейський повстанський рух у підмандатній Палестині|єврейського повстанського руху в підмандатній Палестині]] члени Пальяму брали участь у підпільній імміграційній діяльності, переправляючи європейських євреїв до Палестини, а також у діях командос проти депортаційних кораблів Королівського Військово-морського флоту. Тим часом добровольці Королівського флоту знову приєдналися до Гаґани. |
|||
В останні місяці британського мандату в Палестині колишні добровольці Королівського військово-морського флоту розпочали роботи на захоплених кораблях підпільної імміграції (відомих як «Флот тіней») в гавані Хайфи, врятували кілька кораблів і поставили їх на службу. Вони мали стати першими кораблями Військово-морського флоту і взяти участь в [[Перша арабо-ізраїльська війна|арабо-ізраїльській війні 1948 року]]. |
|||
[[Файл:Flot3HonorParade.jpg|thumb|Ізраїльські ракетні катери на параді, 1971 рік]] |
|||
На початку війни 1948 року і після заснування Армії оборони Ізраїлю Військово-морський флот Ізраїлю складався з чотирьох колишніх кораблів «[[Алія Бет]]», конфіскованих у гавані [[Хайфа|Хайфи]]. Ці кораблі були відремонтовані новоствореним військово-морським ремонтним підприємством за допомогою двох приватних суднобудівних і ремонтних компаній. У жовтні 1948 року у США був придбаний [[мисливець за підводними човнами]]. Таким чином, із заснуванням АОІ на початку 1948 року Військово-морські сили Ізраїлю були сформовані з ядра наступних кадрових військовослужбовців:<ref name="AnatKidron">{{cite web|url=http://herzl.haifa.ac.il/navy_heb.htm |title=Anat Kidron MA Thesis, Israeli Navy Year of Foundation |publisher=Haifa University Israel |date=October 2000 |access-date=2 December 2009 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20081220000123/http://herzl.haifa.ac.il/navy_heb.htm |archive-date=20 December 2008 }}</ref><ref name=INSEilat>{{cite web|url= http://www.worldcat.org/search?q=no:%22123248675%22 |title= The last Battle of the Destroyer INS Eilat by Commander Yitzhak Shushan |publisher=Ma’ariv Publishing House|year=1993|access-date=2 December 2009}}</ref> |
|||
* Добровольці Королівського Військово-морського флоту, що мали технічні навички та дисципліну, набуті під час служби в Королівському флоті, але не мають активної морської служби та досвіду роботи на кораблях Королівського флоту. |
|||
* Члени «Пальяму», які очолювали підпільну та імміграційну діяльність, але не мали морського досвіду в навігації чи керуванні кораблем у бою. [[Капітан судна|Капітанами]] підпільних та імміграційних кораблів були італійці, в той час як члени «Пальяму» командували кораблем за вказівками Гаґани. Айк Ааронович, капітан [[Ексодус (судно)|«Виходу»]], єврей, був радше винятком, ніж правилом. |
|||
* Капітани та головні інженери торгового флоту, які володіють навігаційними навичками, але не мають бойових навичок. |
|||
* Єврейські добровольці<ref name="MAHAL">{{cite web|url= http://www.mahal-idf-volunteers.org/about/Machal.pdf|title= MACHAL Overseas Volunteers in Israel's War of Independence Page 28|publisher=MOD IDF |year=2007|access-date=2 December 2009}}</ref><ref name=MAHAL1>{{cite web|url= http://israelvets.com/hist_navy.html|title= A Tiny, but Hard-Hitting Battle Force|publisher=By David Hanovice North American Volunteers in Israel's War of Independence|year=2007|access-date=5 December 2009}}</ref> з [[Військово-морські сили США|Військово-морських сил США]] та Королівського Військово-морського флоту, такі як командувач Пол Шульман<ref name=Schulman>{{cite news|url= https://www.nytimes.com/1994/05/18/obituaries/paul-shulman-72-headed-israeli-navy.html |title= Paul Schulman |work=The New York Times|date=18 May 1994|access-date=2 December 2009}}</ref> з ВМС США та командувачі Соломон і Аллен Берк з Королівського ВМФ.<ref>{{cite web|url=http://www.machal.org.il/index.php?option=com_content&view=article&id=520&Itemid=862&lang=he|title=Known Decorations for Bravery Awarded to Machalniks who served in World War II - מח"ל עולמי|author=Nadav Reis|access-date=29 June 2015}}</ref> Однак вони часто зазнавали дискримінації, а їхній досвід був змарнований командуванням флоту, яке базувалося на [[Пальмах]]у та його різних відділеннях. Це призводило до дивних ситуацій, коли некваліфіковані офіцери з Пальяму командували набагато досвідченішими морськими офіцерами. |
|||
Під час війни військові кораблі несли службу з патрулювання узбережжя і бомбардували арабські цілі на суші, в тому числі єгипетські берегові об'єкти в районі [[Газа|Гази]] і навколо нього аж до [[Порт-Саїд]]а.<ref name="navy">{{Cite web|url=https://www.jewishvirtuallibrary.org/a-history-of-volunteers-in-the-israeli-navy|title=A History of Volunteers in the Israeli Navy|website=www.jewishvirtuallibrary.org|access-date=26 September 2019}}</ref> ВМС Ізраїлю також воювали з [[Військово-морські сили Єгипту|ВМС Єгипту]] на морі під час [[Ізраїльська військово-морська кампанія в рамках операції «Йоав»|Операції «Йоав»]], а [[флагманський корабель]] ВМС Єгипту «Амір Фарук» був потоплений в ході операції ізраїльських морських спецпризначенців. |
|||
[[Файл:Tsqd914.jpg|thumb|Торпедні катери ВМС Ізраїлю. Побудовані на корабельні Chantiers Navals de Meulan, Франція.]] |
|||
Персонал «Пальям» часто чинив опір спробам запровадити порядок, дисципліну і звання у новоствореній службі. Їдальнями спочатку користувалися як офіцери, так і рядовий склад. Кораблі мали капітана з морськими навичками, а також командира, який вважався політичним. Це викликало багато суперечок між ветеранами «Пальям», добровольцями Королівського ВМФ з Гаґани і добровольцями ВМС США Махал про те, якої форми має набути флот.<ref name="AnatKidron" /><ref name=autogenerated1>{{cite web|url= http://www.worldcat.org/search?q=no:%22123248675%22 |title= The last Battle of the Destroyer INS Eilat by Commander Yitzhak Shushan |publisher=Ma'ariv Publishing House|year=1993|access-date=2 December 2009}}</ref><ref name=rnvr>{{cite book|url= http://simania.co.il/bookdetails.php?item_id=23657 |title= Betaltala |author=Commander Shlomo, Ya'akobson a Hagana Veteran of the Royal Navy |publisher=MOD House|year=1997|access-date=5 December 2009}}</ref> Командувач Аллен Берк, за переказами, з відчаю сказав: „Ви не можете зробити морських офіцерів з ковбоїв“.<ref name="INSEilat"/> |
|||
Капітан Королівського Військово-морського флоту Еш Лінкольн,<ref>{{cite web|url=http://www.dangoor.com/72page24.html |title=Ashe Lincoln |publisher=Dangoor.com |access-date=2017-03-04}}</ref> який був євреєм, порадив прем'єр-міністру [[Давид Бен-Ґуріон|Давиду Бен-Ґуріону]] придбати корвети, [[фрегат]]и, [[Ескадрений міноносець|ескадренні міноносці]], торпедні катери і патрульні катери для нарощування військово-морської потужності Ізраїлю. З цією метою він закликав Бен-Ґуріона проконсультуватися з професійними військово-морськими радниками. Це призвело до інструкцій зв'язатися з радниками ВМС США, головним чином, з командувачем ВМС США Полом Шульманом. |
|||
Військово-морські сили Ізраїлю страждали від нестачі професійного командування на початку свого існування.<ref name="AnatKidron" /> Гершон Зак, голова «Морської служби» Армії оборони Ізраїлю, був викладачем і бюрократом без відповідного досвіду. Ніколи не будучи завербованим до АОІ, Зак був цивільною особою і не мав жодного офіційного звання. Тому перші дні існування ВМС Ізраїлю характеризувалися політичною боротьбою, оскільки багато груп і окремих осіб боролися за владу. Політика «Пальям» заблокувала призначення Пола Шульмана (єврейського офіцера ВМС США у званні коммандера, який добровільно вступив до ізраїльського флоту) на посаду командувача ВМС, і він пішов у відставку в 1949 році. Першим командувачем ВМС, удостоєним звання [[Алуф]], став [[Шломо Шамір]].<ref name="AnatKidron" /> |
|||
Завершення війни 1948 року дало Військово-морському флоту час для розбудови своєї сили. На початку 1950-х років флот закупив фрегати, торпедні катери, есмінці, а згодом і [[Підводний човен|підводні човни]]. Нарощування матеріальної бази супроводжувалося підготовкою офіцерів ВМС Ізраїлю в академіях Королівського військово-морського флоту у Сполученому Королівстві та на Мальті, а також у Франції. |
|||
В історії ізраїльських ВМС можна виділити три окремі періоди: |
|||
* Заснування та перші дні |
|||
* Вік есмінців |
|||
* Епоха ракетних катерів, що почалася в 1965 році і принесла свої плоди під час [[Війна Судного дня|війни Судного дня]] 1973 року.<ref name=BoatsofScherbourg>{{cite book|url= https://archive.org/details/boatsofcherbourg00rabi|title= BOATS OF CHERBOURG Abraham Rabinovich|publisher= Bluejacket Books|isbn= 1-55750-714-7|year= 1973|access-date= 3 December 2009|url-access= registration}}</ref><ref name= MissileBoatWar >{{cite web|url= http://www.btinternet.com/~david.Manley/naval/Bulldogs/AIW_Campaign.pdf|title= The Missile Boat War The 1973 Arab-Israeli War at Sea |publisher=By Dave Schueler |year= 2009|access-date=3 December 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20091027000950/http://www.btinternet.com/~david.Manley/naval/Bulldogs/AIW_Campaign.pdf|archive-date=27 October 2009}}</ref> |
|||
До 1967 року штаб ВМС розташовувався в Стелла Маріс, на схилах гори [[Кармель]] в Хайфі. Після [[Шестиденна війна|Шестиденної війни]] він був перенесений до [[Ха-Кір'я|Кір'ї]] в Тель-Авіві, поруч зі штаб-квартирою Армії оборони Ізраїлю. |
|||
=== Війна Судного дня === |
|||
{{Main|Бій на рейді Латакії}} |
|||
У найзначнішій битві в своїй історії, під час [[Війна Судного дня|війни Судного дня]], п'ять ракетних катерів ВМС Ізраїлю потопили п'ять сирійських кораблів без втрат під час [[Бій на рейді Латакії|битви за Латакію]]. В результаті [[Сирійський арабський Військово-морський флот|Сирійський флот]] залишився в порту до кінця конфлікту.<ref>{{cite web|title=The Battle of Latakia |url=https://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/History/latakia.html |work=[[Єврейська віртуальна бібліотека]]}}</ref> Це був перший в історії морський бій між ракетними катерами класу «земля-земля», оснащеними ракетами. |
|||
Іншим важливим боєм стала [[Битва під Балтімом|битва біля Балтіму]], під час якої шість ракетних катерів ВМС Ізраїлю атакували чотири ракетні катери [[Військово-морські сили Єгипту|ВМС Єгипту]], потопивши три, знову ж таки, без втрат. |
|||
=== Ліванська війна 2006 року === |
|||
Несподівана атака на флагман ВМС Ізраїлю [[INS «Ханіт»]], здійснена береговою батареєю Хезболли, стала поворотним моментом у військово-морській доктрині та операціях. Чотири моряки загинули, коли ракета [[YJ-83]] влучила в корвет, оскільки системи протиракетної оборони судна на той момент не були увімкнені.<ref>Udi Shaham. (22 April 2021). «Israel's Navy ready to attack Hezbollah from the sea like never before |
|||
„. [https://www.jpost.com/arab-israeli-conflict/israels-navy-ready-to-attack-hezbollah-from-the-sea-like-never-before-666083 Jerusalem Post website] Retrieved 24 April 2021.</ref> |
|||
== Основні відомості == |
== Основні відомості == |
||
| Рядок 23: | Рядок 151: | ||
== Структура == |
== Структура == |
||
=== Адміністрація === |
=== Адміністрація === |
||
На чолі ВМС Ізраїлю стоїть командуючий (скорочено מח"י махі) в званні віце-адмірала (алуф). |
На чолі ВМС Ізраїлю стоїть командуючий (скорочено מח"י махі) в званні віце-адмірала (алуф). |
||
До складу адміністративного командування, підлеглого командувачеві, входять п'ять управлінь (івр. מספן, міспан). Управління, в свою чергу, |
До складу адміністративного командування, підлеглого командувачеві, входять п'ять управлінь (івр. מספן, міспан). Управління, в свою чергу, поділяються на департаменти (євр. מחלקה, махлака), департаменти — на відділення (івр. ענף, анаф — дослівно „гілка“), відділення — на секції (івр. מדור , Мадор). |
||
=== Перелік управлінь === |
=== Перелік управлінь === |
||
* '''Управління штабу''' (івр. מספן המטה, міспан га-мате; скорочено רמ |
* '''Управління штабу''' (івр. מספן המטה, міспан га-мате; скорочено רמ»ט рамат) — займається питаннями будівництва (нарощування бойової потужності і бойової підготовки) військово-морських сил і координує спільну діяльність управлінь ВМС. Глава управління, офіцер в званні контр-адмірала, є заступником командувача ВМС. |
||
У прямому підпорядкуванні управлінню штабу знаходиться, крім іншого, підрозділ морського контролю (івр. יחידת השליטה הימית, йегідат га-шліта га-яміт; скорочено יש"י), якій координує спільну діяльність підрозділів ВМС. |
У прямому підпорядкуванні управлінню штабу знаходиться, крім іншого, підрозділ морського контролю (івр. יחידת השליטה הימית, йегідат га-шліта га-яміт; скорочено יש"י), якій координує спільну діяльність підрозділів ВМС. |
||
* '''Управління морських операцій''' (івр. מספן הים, міспан га-ям) — займається, крім іншого, питаннями оперативного застосування військово-морських сил, розвитком військово-морської тактики, проведенням навчань. Командує управлінням глава управління (скорочено רמי"ם рам'ям), офіцер у званні контр-адмірала. |
* '''Управління морських операцій''' (івр. מספן הים, міспан га-ям) — займається, крім іншого, питаннями оперативного застосування військово-морських сил, розвитком військово-морської тактики, проведенням навчань. Командує управлінням глава управління (скорочено רמי"ם рам'ям), офіцер у званні контр-адмірала. |
||
| Рядок 42: | Рядок 169: | ||
* '''13-а флотилія''' («Шайетет 13») (івр. שייטת 13, шаєтет шлошесре) — підрозділ особливого призначення; |
* '''13-а флотилія''' («Шайетет 13») (івр. שייטת 13, шаєтет шлошесре) — підрозділ особливого призначення; |
||
* '''База матеріально-технічного постачання''' (івр. בסיס ציוד ותספוקת, бсіс ціюд ве-тіспокет; скорочено בצ"ת бацат); |
* '''База матеріально-технічного постачання''' (івр. בסיס ציוד ותספוקת, бсіс ціюд ве-тіспокет; скорочено בצ"ת бацат); |
||
* ''' |
* '''Корабельня ВМС''' (івр. מספנת חיל הים, міспенет Хель га-ям); |
||
* '''Підрозділ інформаційних технологій, процесів і комп'ютеризації''' (івр. מערכות מידע תהליכים ומחשוב, маарехот мейда тагліхім у-міхшув; скорочено ממת"ם МАМТ). |
* '''Підрозділ інформаційних технологій, процесів і комп'ютеризації''' (івр. מערכות מידע תהליכים ומחשוב, маарехот мейда тагліхім у-міхшув; скорочено ממת"ם МАМТ). |
||
=== Підрозділи в підпорядкуванні військово-морських баз === |
=== Підрозділи в підпорядкуванні військово-морських баз === |
||
У складі ВМС Ізраїлю три військово-морські бази: |
У складі ВМС Ізраїлю три військово-морські бази: |
||
* '''Військово-морська база Хайфа'''. У підпорядкуванні базі знаходяться, крім іншого: — '''3-тя флотилія''' — |
* '''Військово-морська база Хайфа'''. У підпорядкуванні базі знаходяться, крім іншого: — '''3-тя флотилія''' — (івр. שייטת 3, шаєтет Шалош) — флотилія ракетних катерів; |
||
- '''7-ма флотилія''' — |
- '''7-ма флотилія''' — (івр. שייטת 7, Шаєтет шева) — флотилія підводних човнів; |
||
- '''Підрозділ підводних (водолазних) завдань''' (івр. יחידה למשימות תת-מימיות, йегіда ле-мсімот тат-меймійот; скорочено ילת"ם ялтам); |
- '''Підрозділ підводних (водолазних) завдань''' (івр. יחידה למשימות תת-מימיות, йегіда ле-мсімот тат-меймійот; скорочено ילת"ם ялтам); |
||
| Рядок 67: | Рядок 194: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
*{{official website}} |
* {{official website}} |
||
{{Ізраїль у темах}} |
{{Ізраїль у темах}} |
||
{{Азія за темами|Військово-морські сили|Афганістан=0|Бутан=0|Вірменія=0|Киргизстан=0|Лаос=0|Монголія=0|Непал=0|Таджикистан=0|Узбекистан=0|Нагірно-Карабаська Республіка=0|Держава Палестина=0|Республіка Південна Осетія=0}} |
{{Азія за темами|Військово-морські сили|Афганістан=0|Бутан=0|Вірменія=0|Киргизстан=0|Лаос=0|Монголія=0|Непал=0|Таджикистан=0|Узбекистан=0|Нагірно-Карабаська Республіка=0|Держава Палестина=0|Республіка Південна Осетія=0}} |
||
| Рядок 74: | Рядок 201: | ||
[[Категорія:Армія оборони Ізраїлю]] |
[[Категорія:Армія оборони Ізраїлю]] |
||
[[Категорія:Військово-морські сили Ізраїлю| ]] |
[[Категорія:Військово-морські сили Ізраїлю| ]] |
||
[[Категорія:Засновані в Ізраїлі 1948]] |
|||
Поточна версія на 06:54, 2 червня 2024
| Військово-морські сили Ізраїлю | |
|---|---|
| חיל הים הישראלי | |
 Емблема Військово-морських сил Ізраїлю | |
| На службі | 1948 |
| Країна |
 |
| Тип | військово-морські сили |
| Чисельність |
7 корветів (Корвет типу «Саар-5», Корвет типу «Саар-6») 8 ракетних катерів (Ракетний катер типу «Саар-4,5») 5 підводних човінів (Підводні човни типу «Дольфін») 45 сторожових кораблів 2 кораблі підтримки 9.500 діючий персонал 10.000 резервний персонал |
| У складі |
 Армія оборони Ізраїлю |
| Гарнізон/Штаб | Ха-Кір'я, Тель-Авів, Ізраїль |
| Гасло | Відкрите море, безпечне узбережжя |
| Вебсайт | navy.idf.il/HomePage(івр.) |
| Командування | |
| Командувач Військово-морських сил Ізраїлю | Алуф Давид Салама |
| Знаки розрізнення | |
| Прапор ВМС |
 |
| Вимпел ВМС |
 |
|
| |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Військово-морські сили Ізраїлю (івр. חיל הים הישראלי, Хеіль га-Ям га-Ісраелі (Українською: «Морський корпус Ізраїлю») — це військово-морські сили Армії оборони Ізраїлю, що діють переважно у водах Середземного моря, в Ейлатській затоці, а також в Червоному морі. Нинішній командувач ВМС Ізраїлю — Алуф Давид Саар Салама. Вважається, що ВМС Ізраїля несуть відповідальність за морський ядерний потенціал Ізраїлю, який дозволить завдати другого удару.[1]
Витоки Військово-морського флоту Ізраїлю лежать у заснуванні Військово-морської академії Бетар, єврейської військово-морської школи, заснованої в Чивітавекк'ї, Італія, в 1934 році ревізіоністським сіоністським рухом під керівництвом Зеєва Жаботинського, Академія навчала курсантів з усієї Європи, Палестини та Південної Африки і випустила деяких з майбутніх командирів ВМС Ізраїлю. У вересні 1937 року навчальний корабель «Сара І» відвідав Хайфу і Тель-Авів у рамках Середземноморського турне.
У 1938 році, за підтримки Єврейського агентства, Шломо Бардін заснував Морську середню школу в Босмані, молодший технічний коледж Техніону. 1943 року було засновано Пальям, військово-морську філію Пальмаху, підготовка якої проводилася в морській школі. Також було створено єврейський торговельний флот, який експлуатував судно СС «Тель-Авів» та вантажні судна, такі як «Атід».
У 1942 році одинадцять сотень добровольців Гаґани вступили до Королівського Військово-морського флоту, переважно на технічні посади (12 з них стали офіцерами за угодою Єврейського агентства з Королівським військово-морським флотом про призначення). Кілька з них дійшли до морської служби та бойових дій. Двоє з них служили у Повітряних силах Королівського флоту, один з них — Едмонд Вільгельм Бріллант, а інший — Цві Авідрор. Після закінчення Другої світової війни і початку єврейського повстанського руху в підмандатній Палестині члени Пальяму брали участь у підпільній імміграційній діяльності, переправляючи європейських євреїв до Палестини, а також у діях командос проти депортаційних кораблів Королівського Військово-морського флоту. Тим часом добровольці Королівського флоту знову приєдналися до Гаґани.
В останні місяці британського мандату в Палестині колишні добровольці Королівського військово-морського флоту розпочали роботи на захоплених кораблях підпільної імміграції (відомих як «Флот тіней») в гавані Хайфи, врятували кілька кораблів і поставили їх на службу. Вони мали стати першими кораблями Військово-морського флоту і взяти участь в арабо-ізраїльській війні 1948 року.
На початку війни 1948 року і після заснування Армії оборони Ізраїлю Військово-морський флот Ізраїлю складався з чотирьох колишніх кораблів «Алія Бет», конфіскованих у гавані Хайфи. Ці кораблі були відремонтовані новоствореним військово-морським ремонтним підприємством за допомогою двох приватних суднобудівних і ремонтних компаній. У жовтні 1948 року у США був придбаний мисливець за підводними човнами. Таким чином, із заснуванням АОІ на початку 1948 року Військово-морські сили Ізраїлю були сформовані з ядра наступних кадрових військовослужбовців:[2][3]
- Добровольці Королівського Військово-морського флоту, що мали технічні навички та дисципліну, набуті під час служби в Королівському флоті, але не мають активної морської служби та досвіду роботи на кораблях Королівського флоту.
- Члени «Пальяму», які очолювали підпільну та імміграційну діяльність, але не мали морського досвіду в навігації чи керуванні кораблем у бою. Капітанами підпільних та імміграційних кораблів були італійці, в той час як члени «Пальяму» командували кораблем за вказівками Гаґани. Айк Ааронович, капітан «Виходу», єврей, був радше винятком, ніж правилом.
- Капітани та головні інженери торгового флоту, які володіють навігаційними навичками, але не мають бойових навичок.
- Єврейські добровольці[4][5] з Військово-морських сил США та Королівського Військово-морського флоту, такі як командувач Пол Шульман[6] з ВМС США та командувачі Соломон і Аллен Берк з Королівського ВМФ.[7] Однак вони часто зазнавали дискримінації, а їхній досвід був змарнований командуванням флоту, яке базувалося на Пальмаху та його різних відділеннях. Це призводило до дивних ситуацій, коли некваліфіковані офіцери з Пальяму командували набагато досвідченішими морськими офіцерами.
Під час війни військові кораблі несли службу з патрулювання узбережжя і бомбардували арабські цілі на суші, в тому числі єгипетські берегові об'єкти в районі Гази і навколо нього аж до Порт-Саїда.[8] ВМС Ізраїлю також воювали з ВМС Єгипту на морі під час Операції «Йоав», а флагманський корабель ВМС Єгипту «Амір Фарук» був потоплений в ході операції ізраїльських морських спецпризначенців.
Персонал «Пальям» часто чинив опір спробам запровадити порядок, дисципліну і звання у новоствореній службі. Їдальнями спочатку користувалися як офіцери, так і рядовий склад. Кораблі мали капітана з морськими навичками, а також командира, який вважався політичним. Це викликало багато суперечок між ветеранами «Пальям», добровольцями Королівського ВМФ з Гаґани і добровольцями ВМС США Махал про те, якої форми має набути флот.[2][9][10] Командувач Аллен Берк, за переказами, з відчаю сказав: „Ви не можете зробити морських офіцерів з ковбоїв“.[3]
Капітан Королівського Військово-морського флоту Еш Лінкольн,[11] який був євреєм, порадив прем'єр-міністру Давиду Бен-Ґуріону придбати корвети, фрегати, ескадренні міноносці, торпедні катери і патрульні катери для нарощування військово-морської потужності Ізраїлю. З цією метою він закликав Бен-Ґуріона проконсультуватися з професійними військово-морськими радниками. Це призвело до інструкцій зв'язатися з радниками ВМС США, головним чином, з командувачем ВМС США Полом Шульманом.
Військово-морські сили Ізраїлю страждали від нестачі професійного командування на початку свого існування.[2] Гершон Зак, голова «Морської служби» Армії оборони Ізраїлю, був викладачем і бюрократом без відповідного досвіду. Ніколи не будучи завербованим до АОІ, Зак був цивільною особою і не мав жодного офіційного звання. Тому перші дні існування ВМС Ізраїлю характеризувалися політичною боротьбою, оскільки багато груп і окремих осіб боролися за владу. Політика «Пальям» заблокувала призначення Пола Шульмана (єврейського офіцера ВМС США у званні коммандера, який добровільно вступив до ізраїльського флоту) на посаду командувача ВМС, і він пішов у відставку в 1949 році. Першим командувачем ВМС, удостоєним звання Алуф, став Шломо Шамір.[2]
Завершення війни 1948 року дало Військово-морському флоту час для розбудови своєї сили. На початку 1950-х років флот закупив фрегати, торпедні катери, есмінці, а згодом і підводні човни. Нарощування матеріальної бази супроводжувалося підготовкою офіцерів ВМС Ізраїлю в академіях Королівського військово-морського флоту у Сполученому Королівстві та на Мальті, а також у Франції.
В історії ізраїльських ВМС можна виділити три окремі періоди:
- Заснування та перші дні
- Вік есмінців
- Епоха ракетних катерів, що почалася в 1965 році і принесла свої плоди під час війни Судного дня 1973 року.[12][13]
До 1967 року штаб ВМС розташовувався в Стелла Маріс, на схилах гори Кармель в Хайфі. Після Шестиденної війни він був перенесений до Кір'ї в Тель-Авіві, поруч зі штаб-квартирою Армії оборони Ізраїлю.
У найзначнішій битві в своїй історії, під час війни Судного дня, п'ять ракетних катерів ВМС Ізраїлю потопили п'ять сирійських кораблів без втрат під час битви за Латакію. В результаті Сирійський флот залишився в порту до кінця конфлікту.[14] Це був перший в історії морський бій між ракетними катерами класу «земля-земля», оснащеними ракетами.
Іншим важливим боєм стала битва біля Балтіму, під час якої шість ракетних катерів ВМС Ізраїлю атакували чотири ракетні катери ВМС Єгипту, потопивши три, знову ж таки, без втрат.
Несподівана атака на флагман ВМС Ізраїлю INS «Ханіт», здійснена береговою батареєю Хезболли, стала поворотним моментом у військово-морській доктрині та операціях. Чотири моряки загинули, коли ракета YJ-83 влучила в корвет, оскільки системи протиракетної оборони судна на той момент не були увімкнені.[15]
На ВМС Ізраїлю покладаються такі основні завдання:
- охорона і оборона узбережжя, військово-морських баз (ВМБ) і морських портів країни;
- охорона морських комунікацій в східній частині Середземного моря;
- ведення (як самостійно, так і у взаємодії з ВПС) активних бойових дій проти кораблів ВМС противника, порушення його морських комунікацій;
- надання підтримки сухопутним військам, що діють на приморських напрямках;
- здійснення блокади морського узбережжя противника.
Офіцери для корабельної служби готуються в Ізраїльської військово-морської академії, розташованої в місті Хайфа.
Термін навчання 2 роки.
На чолі ВМС Ізраїлю стоїть командуючий (скорочено מח"י махі) в званні віце-адмірала (алуф).
До складу адміністративного командування, підлеглого командувачеві, входять п'ять управлінь (івр. מספן, міспан). Управління, в свою чергу, поділяються на департаменти (євр. מחלקה, махлака), департаменти — на відділення (івр. ענף, анаф — дослівно „гілка“), відділення — на секції (івр. מדור , Мадор).
- Управління штабу (івр. מספן המטה, міспан га-мате; скорочено רמ»ט рамат) — займається питаннями будівництва (нарощування бойової потужності і бойової підготовки) військово-морських сил і координує спільну діяльність управлінь ВМС. Глава управління, офіцер в званні контр-адмірала, є заступником командувача ВМС.
У прямому підпорядкуванні управлінню штабу знаходиться, крім іншого, підрозділ морського контролю (івр. יחידת השליטה הימית, йегідат га-шліта га-яміт; скорочено יש"י), якій координує спільну діяльність підрозділів ВМС.
- Управління морських операцій (івр. מספן הים, міспан га-ям) — займається, крім іншого, питаннями оперативного застосування військово-морських сил, розвитком військово-морської тактики, проведенням навчань. Командує управлінням глава управління (скорочено רמי"ם рам'ям), офіцер у званні контр-адмірала.
- Розвідувальне управління (івр. מספן המודיעין, міспан га-модіїн; скорочено מד"ן мадан) — забезпечує розвіддані і разведсводкі для діяльності ВМС. Професійно підпорядковується управлінню розвідки Генштабу армії. Командує управлінням глава управління (скорочено רמד"ן рамдан), офіцер у званні контр-адмірала.
- Управління матеріально-технічного забезпечення (івр. מספן הציוד, міспан га-ціюд; скорочено מצ"ד мацад) — займається питаннями розробки технологій, технічного обслуговування і логістики. Командує управлінням глава управління (скорочено רמצ"ד рамцад), офіцер в званні контр-адмірала.
- Управління кадрів (івр. מספן כוח האדם, міспан коах га-адам; скорочено מכ"א мака) — займається управлінням персоналом ВМС. Командує управлінням глава управління (скорочено רמכ"א рамка), офіцер у званні капітана 1-го рангу .
Крім управлінь штабу, в прямому підпорядкуванні командувачеві ВМС знаходяться наступні підрозділи:
- Навчально-тренувальна база 600 (івр. בה"ד 600, багад шеш Меот) — центральна тренувальна база ВМС в Хайфі, на якій діють всі тренувальні програми і курси ВМС, за винятком підготовки бійців «Шайетет 13»;
- 13-а флотилія («Шайетет 13») (івр. שייטת 13, шаєтет шлошесре) — підрозділ особливого призначення;
- База матеріально-технічного постачання (івр. בסיס ציוד ותספוקת, бсіс ціюд ве-тіспокет; скорочено בצ"ת бацат);
- Корабельня ВМС (івр. מספנת חיל הים, міспенет Хель га-ям);
- Підрозділ інформаційних технологій, процесів і комп'ютеризації (івр. מערכות מידע תהליכים ומחשוב, маарехот мейда тагліхім у-міхшув; скорочено ממת"ם МАМТ).
У складі ВМС Ізраїлю три військово-морські бази:
- Військово-морська база Хайфа. У підпорядкуванні базі знаходяться, крім іншого: — 3-тя флотилія — (івр. שייטת 3, шаєтет Шалош) — флотилія ракетних катерів;
- 7-ма флотилія — (івр. שייטת 7, Шаєтет шева) — флотилія підводних човнів;
- Підрозділ підводних (водолазних) завдань (івр. יחידה למשימות תת-מימיות, йегіда ле-мсімот тат-меймійот; скорочено ילת"ם ялтам);
- 914-та сторожова ескадра (івр. פלגה 914).
- Військово-морська база Ейлат. У підпорядкуванні базі знаходиться, крім іншого, 915-та сторожова ескадра (івр. פלגה 915).
- Військово-морська база Ашдод. У підпорядкуванні базі знаходиться, крім іншого, 916-та сторожова ескадра (івр. פלגה 916).
Додатково в ВМС діють:
- Підрозділ підводного виявлення (івр. יחידת האיתור התת-מימית, йегідат га-Ітурі га-тат-Меймена) — в підпорядкуванні 3-й флотилії;
- Підрозділ забезпечення портової безпеки (Підрозділ «Снапір», дослівно «Плавець») (івр. יחידת סנפיר, йехідат снапір) — в підпорядкуванні сторожової ескадри.
- ↑ Cirincione, Joseph; Wolfsthal, Jon B.; Rajkumar, Miriam (2005). Deadly arsenals: nuclear, biological, and chemical threats. Carnegie Endowment. с. 263—4.
- ↑ а б в г Anat Kidron MA Thesis, Israeli Navy Year of Foundation. Haifa University Israel. October 2000. Архів оригіналу за 20 December 2008. Процитовано 2 December 2009.
- ↑ а б The last Battle of the Destroyer INS Eilat by Commander Yitzhak Shushan. Ma’ariv Publishing House. 1993. Процитовано 2 December 2009.
- ↑ MACHAL Overseas Volunteers in Israel's War of Independence Page 28 (PDF). MOD IDF. 2007. Процитовано 2 December 2009.
- ↑ A Tiny, but Hard-Hitting Battle Force. By David Hanovice North American Volunteers in Israel's War of Independence. 2007. Процитовано 5 December 2009.
- ↑ Paul Schulman. The New York Times. 18 May 1994. Процитовано 2 December 2009.
- ↑ Nadav Reis. Known Decorations for Bravery Awarded to Machalniks who served in World War II - מח"ל עולמי. Процитовано 29 June 2015.
- ↑ The last Battle of the Destroyer INS Eilat by Commander Yitzhak Shushan. Ma'ariv Publishing House. 1993. Процитовано 2 December 2009.
- ↑ Commander Shlomo, Ya'akobson a Hagana Veteran of the Royal Navy (1997). Betaltala. MOD House. Процитовано 5 December 2009.
- ↑ Ashe Lincoln. Dangoor.com. Процитовано 4 березня 2017.
- ↑ BOATS OF CHERBOURG Abraham Rabinovich. Bluejacket Books. 1973. ISBN 1-55750-714-7. Процитовано 3 December 2009.
- ↑ The Missile Boat War The 1973 Arab-Israeli War at Sea (PDF). By Dave Schueler. 2009. Архів оригіналу (PDF) за 27 October 2009. Процитовано 3 December 2009.
- ↑ The Battle of Latakia. Єврейська віртуальна бібліотека.
- ↑ Udi Shaham. (22 April 2021). «Israel's Navy ready to attack Hezbollah from the sea like never before „. Jerusalem Post website Retrieved 24 April 2021.
| ||||||||||||||||
