Славута

Славута
Герб Славути Прапор Славути
Костел святої Дороти
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Хмельницька область
Район	Славутський район
Засноване	XVII століття
Магдебурзьке право	1754
Статус міста	від 1633 року
Населення	▼ 35 230 (01.01.2020)
- повне	▼ 35 230 (01.01.2020)
Площа	20 км²
Густота населення	1713,900 осіб/км²
Поштові індекси	30000
Телефонний код	+380-3842
Координати	50°18′ пн. ш. 26°52′ сх. д.
Висота над рівнем моря	217 м
Водойма	р. Горинь, р. Утка
Міста-побратими	Маріуполь, Україна Любартув, Польща
День міста	21 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція	Славута I
До обл./респ. центру
- фізична	118 км
- залізницею	120 км
- автошляхами	118 км
Міська влада
Рада	Славутська міська рада
Адреса	30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Соборності, 7
Славута у Вікісховищі Мапа Славута Славута

Славу́та (раніше Славутин) — місто обласного значення в Україні, центр Славутського району Хмельницької області.

Населення 35 892 мешканців (2014).

Місто розташоване на річці Горинь, залізнична станція Славута I, за 118 км від Хмельницького. Через місто проходить автошлях Старокостянтинів — Рівне — Житковичі (Білорусь) Н25. Виробництво будматеріалів; деревообробна, харчова та ін. промисловість.

Засноване 1633 року. Місто обласного підпорядкування з 1979 року.

Історичний календар

Історичний герб Славути

• 23 квітня 1633 — князь Юрій Заславський видав привілей на локацію нового містечка на «новозаславських ґрунтах». Славутин отримав Маґдебурзьке право.
• 1637 — в місті була ринкова площа, чотири вулиці, чотири мури з вісьмома баштами.
• 1709 — Славута переходить у володіння князя Юзефа Карла Любомирського. Його дочка Маріанна Любомирська полюбивши князя Павла Карла Санґушка, внесла у посаг містечко Славуту, що залишалося у власності Санґушків до більшовицької окупації 1920 року.
• 1754 — польський король Август III Фрідріх повторно надав містечку Маґдебурзьке право.
• серпень 1795 — князем Санґушком була заснована суконна фабрика.
• 1797 — Славута стає містечком Заславського (Ізяславського) повіту Волинської губернії, а пізніше — волосним центром Волинської губернії.
• початок XIX століття — в місті з'являються миловарний, руберойдний і пивоварний заводи, папірня.
• 1819 — побудовано церкву Різдва Пресвятої Богородиці.
• 1825 — зведено костел Святої Дороти. За радянських часів закритий. З лютого 1990 року повернений римо-католицькій громаді Славути.

Наполеон Орда. Чавуноливарний завод у Славуті. 1874 рік

• 1836–1840 — у місті з'являються каретна майстерня, фарбувальний і чавуноливарний заводи. Завод землеробських знарядь виробляв продукції на 500000 рублів.
• 1872 — через місто прокладено Києво-Берестейську залізницю. Приблизно в цей час у Славуті перебував відомий художник Наполеон Орда який змалював цілий ряд архітектурних пам'яток Заславщини.
• 1873 (серпень) — початок регулярної експлуатації лінії (Шепетівка—Здолбунів) Києво-Берестейської залізниці
• Наприкінці XIX ст. Романом Санґушком засновано невеликий толевий завод, нині ВАТ «Славутський рубероїдний завод».
• 1903 — розпочав роботу завод з виробництва порцеляни.
• 1905 — населення міста сягнуло 8000 мешканців.
• 1908 — На Кліматичний станції з кумисо-лікувальним санаторієм у Славуті перебувала Леся Українка (Лариса Косач). Цей заклад протягом сезону приймав до 800 хворих. Сезон тривав з 15 травня до 12 вересня.
• На початку XX століття в місті було дві православні церкви, три синагоги, костел, кірха (лютеранська). Над містом височіла ратуша, зведена у XVIII столітті. Діяли гімназія, двокласове народне училище та церковно-парафіяльна школа, лютеранська парафіяльна школа, приватне комерційне училище, Талмуд-Тора, школа рабинів.
• 1914 — відкрито польську парафіяльну школу.

Князь Роман Даміан Санґушко виїздить з палацу. Поч. ХХ ст.

• 2 листопада 1917 року останній власник Славути, князь Роман Санґушко у віці 85 років був убитий російськими солдатами. Водночас було пограбовано і спалено палац князя.
• 1918–1920 — місто в складі Української Народної Республіки.
• 15 березня 1923 — містечко Славута стає районним центром Шепетівської округи УРСР.
• 1932 — Славута входить до складу Вінницької області,
• 1937 — містечко входить до Кам'янець-Подільської (з 1954 — Хмельницької) області.
• 1941–1944 — у місті знаходився концентраційний табір «Ґросс-лазарет».
• 18 червня 1942 — командування Вермахту видало наказ про направлення козаків до збірного табору у місті для формування підрозділів козацького корпусу.
• 1949 — запрацював цикорієсушильний завод.
• 1979 — Славута стає містом обласного підпорядкування.
• 1991 — місто у складі України.
• 17 жовтня 2017 — на алеї, що навпроти Славутського міськрайонного центру зайнятості, урочисто відкрито пам'ятний знак князю Романові Санґушку, приурочений до 100-річчя з дня його трагічної загибелі.
• У 2017 році на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 400 років з часу першої писемної згадки про місто Славуту (1617).

Культура

Славутський історичний музей

Файл:У центрі Славути на Хмельниччині.jpg

Вулиця міста

Культурні заклади міста Славута:

• Славутський історичний музей;
• Міський центр культури та дозвілля, що складається з 2 структурних підрозділів:
  • Парк культури та відпочинку ім. Ф. Михайлова;
  • кінотеатр ім. Т. Г. Шевченка;
• Славутська дитяча школа мистецтв(музична та художня).

У місті працює комунальний творчий колектив — Славутський муніципальний духовий оркестр. Навчально-виховний комплекс «ЗОШ І-ІІІ ступенів гімназія» № 2.

Освіта

Загальноосвітні навчальні заклади міста Славути:

• Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 
• НВК «ДНЗ — ЗНЗ І ст, гімназія» 
• Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 
• СЗагальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 
• НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів, гімназія» № 5 
• Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 
• Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 
• НВК "Спеціалізована школа I—III ст., ліцей «УСПІХ» 
• НВО № 1 «Дошкільний заклад — початкова школа І ступеня» 
• НВО № 2 «Дошкільний заклад — початкова школа І ступеня» 

Професійно-технічні навчальні заклади:

• Державний професійно-технічний навчальний заклад Славутський професійний ліцей.

Дошкільні заклади:

• ДНЗ № 1 «Оленка» 
• ДНЗ № 2 «Подоляночка» 
• ДНЗ № 3 «Росинка» 
• ДНЗ № 4 «Сонечко» 
• ДНЗ № 6 «Золота рибка» 
• ДНЗ № 7 «Дюймовочка» 
• ДНЗ № 9 «Теремок» 
• Центр раннього розвитку дитини «Дивосвіт»

Позашкільні заклади:

• Будинок дитячої творчості (БДТ) 
• Станція юних техніків (СЮТ) 
• Центр туризму і краєзнавства(ЦТК) 
• Дитяча юнацька спортивна школа (ДЮСШ) 
• Еколого-натуралістичний центр школярів 
• Дитяча школа мистецтв(ДШМ)

Економіка

У місті склоробний завод (тривалий час не працює), деревообробний комбінат, комбінат «Будфарфор», рубероїдний (толевий) завод (не працює), силікатний завод (не працює), хімічний завод «Лотос» (не працює), базальтовий завод «Технобазальт-Інвест», суконна фабрика, паперова фабрика (не працює).

Також у Славуті працюють підприємства харчової промисловості: хлібозавод, маслокомбінат, солодовий завод, пивоварний завод «Санґушко».

Також промисловий потенціал Славути представляють ремонто-механічний завод і швейні мануфактури.

Активно розвиваються експортоорієнтовані підприємства міста. Внаслідок переорієнтації на ринки ЄС, зростає якість виготовленої продукції та впроваджуються міжнародні стандарти управління менеджменту якістю. В місті діє 30 підприємств, що здійснюють експортну діяльність в країни ЄС (Велика Британія, Швейцарія Німеччина, Польща, Румунія, Нідерланди, Латвія, Чехія, Італія), країн Азії (Казахстан, Грузія) та сусідніх країн (Білорусь, Молдова).  

Спорт

Споруди

У місті є футбольно-легкоатлетичний стадіон з двома трибунами, які повністю обладнані пластиковими сидіннями.

Міста-побратими

Маріуполь, Україна

Любартів, Польща

Уродженці

Генрик Жевуський

Роман Даміан Санґушко

Анатолій Рак

Олександр Зінченко

• Антонюк Анатолій Євдокимович — інженер
• Астахов Валерій — артист
• Берковський Владислав Георгійович  — історик, архівіст
• Бершеда Роман Васильович — правознавець
• Дрозд Володимир Миколайович (1991—2016) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Євтюхіна Олена Олексіївна (* 1947) — письменник, публіцист
• Генрик Жевуський — письменник, публіцист
• Зінченко Олександр Олексійович — політик, журналіст
• Ковба Жанна Миколаївна — історик
• Владислав Корсак — польський державний діяч
• Овсій Ліберман — економіст
• Володимир Лось (1849—1888) — польський художник
• Омельчук Володимир Васильович — історик і правознавець
• Паперник Лазар Хаїмович — робітник, вояк
• Юліан Пєнський — лікар, хірург
• Повстюк Андрій Олексійович — старший сержант штабного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів), загинув поблизу смт. Ямпіль, під час війни на сході України.
• Рак Анатолій Васильович — діяч УПА, лицар Бронзового Хреста заслуги.
• Мацей Рибінський — вояк
• Рудик Юрій Володимирович (1971—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Санґушко Владислав Ієронім — князь, політик
• Сковородін Олексій Володимирович — боєць 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів), загинув поблизу смт. Ямпіль, під час війни на сході України.
• Суский Вадим Миколайович — підполковник, командир інженерно-саперного батальйону 703-го інженерного полку (Самбір). Загинув в результаті вибуху фугасу поблизу Маріуполя, під час війни на сході України.
• Тєлєгіна Ангеліна Віталіївна (* 1992) — спортивна льодова танцюристка
• Тещук Віктор Йосипович — Заслужений лікар України, кандидат медичних наук, доцент, Doctor of Sciences, доктор філософії, магістр державного управління, лікар-невролог вищої кваліфікаційної категорії, начальник ангіоневрологічного відділення клініки нейрохірургії і неврології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону України (м. Одеса), полковник медичної служби, учасник АТО.
• Тишкевич Климентина — графиня
• Фелденкрайз Моше — інженер, винахідник, фахівець з бойових мистецтв, розробник методу Фельденкрайза
• Цимбалюк Анатолій Борисович (1989—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Цион Рахіль Львівна — художник, живописець
• Шахнюк Володимир Потапович (1920—2003) — український письменник, гуморист і сатирик, публіцист.

Померли

• Леон Романовський — юрист, геральдист, письменник
• Ієронім Януш Санґушко — вояк, останній воєвода волинський
• Клементина Чорторийська — княгиня
• Євстахій Еразм Санґушко — князь, політик, вояк
• Каєтан Відорт — торбаніст
• Роман Санґушко — князь, громадський діяч
• Брун Пилип Карлович — історик, археолог, перекладач
• Валерій Громадський — священик
• Роман Даміан Санґушко — князь, політик і громадський діяч, підприємець

Мешкали в Славуті

• Юліан Люблінський — декабрист

Цікаві факти

• До створення вишитого прапора Славути долучилось 12 тисяч жителів міста та його гостей.

ЗМІ міста Славута

1. газета «Трудівник Полісся».
2. газета «Пульс»
3. ТРК «Контакт-Славута»
4. ІА «Славута NEWS»

Джерела та література

• Берковський В. Г. Славута // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 623. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Baliński М., Lipiński T. Sławuta // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana. — Warszawа : nakład i druk S. Orgelbranda, 1845. — Т. ІІ. — Cz. 2. — 1442 s. — S. 925—926. (пол.)
• Sławuta // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 793. (пол.) — S. 793—794. (пол.)

Посилання

• Офіційний сайт міста
• Місто Славута
• Неофіційний сайт міста Славута
• Прогноз погоди в місті Славута
• Облікова картка^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• International Association of Jewish Genealogical Societies (Slavuta, Ukraine) (англ.)
• Вихованець В. Подружжя Євстафій Сангушко і Климентина Чарторийська та їхні нащадки; 2
• Таємниці славутського Грос-лазарету № 301
• Інститут історії НАНУ: Цей день в історії
• Історія єврейської громади Славути(англійською мовою)