Люлька Архип Михайлович: відмінності між версіями

Люлька Архип
Михайлович
Люлька Архип; Михайлович
	Файл:Lulka.jpg
Народився	10 (23) березня 1908; Саварка, Київська губернія, Російська імперія (нині Обухівський район, Київська область)
Помер	1 червня 1984 (76 років); Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія → СРСР
Національність	українець
Діяльність	бортінженер, конструктор
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Галузь	авіація
Заклад	АН СРСР
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Членство	Російська академія наук; Академія наук СРСР
Партія	КПРС
Відомий завдяки:	Розробив конструкцію першого у світі двоконтурного турбореактивного двигуна (1939—1941)
Нагороди
	Люлька Архип Михайлович у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 09:45, 1 жовтня 2022

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Люлька (значення).

Архи́п Миха́йлович Лю́лька (10 (23) березня 1908(19080323), Саварка, Київська губернія (нині Обухівського району, Київської області) — 1 червня 1984, Москва, СРСР) — український конструктор авіаційних двигунів, що працював у Москві. Член-кореспондент АН СРСР (з 1960), академік АН СРСР (1968).

Життєпис

У 1925 році закінчив ремісниче училище в Білій Церкві. З другого разу вступив до Київського політехнічного інституту, який закінчив у 1931. Учень Михайла Кравчука.

У 1937—1939 роках, працюючи у Харківському авіаційному інституті, створив конструкцію першого в СРСР двоконтурного турбореактивного двигуна (ТРД).

Розробив конструкцію першого у світі двоконтурного турбореактивного двигуна (1939—1941), інших двигунів. Дослідив нові енергетичні речовини.

У 1941—1942 роках евакуйований у Башкортостан, працював на закритому танковому заводі у Челябінську.

1941 року А. М. Люлька запатентував двоконтурну схему турбореактивного двигуна — ТРДЦ, але на той момент не було можливостей для її практичної реалізації (це стане можливим тільки у 60-ті роки XX століття). Розуміючи це, Архип Михайлович запропонував двигун, заснований на більш простій одноконтурній схемі. Але і цей проект випередив свій час, не маючи аналогів. Двоконтурна схема турбореактивного двигуна є головною схемою сучасних^[коли?] двигунів як військової, так і цивільної авіації.^{[джерело?]}

З 1946 року — генеральний конструктор авіаційних двигунів. Згодом під його керівництвом створені потужні ТРД нового типу.

Був піонером розробки турбореактивних двигунів для надзвукової авіації, зробивши перші кроки у цьому напрямі ще в далекі тридцяті роки. Під його керівництвом створюється спеціальне КБ, нині НВО «Сатурн», яке носить його ім'я.

У 1938 році групою Архипа Люльки розроблений двигун РГД-1, що дав змогу літаку розвинути швидкість до 900 км/год. Але справжнє визнання талановитий конструктор здобув у повоєнні роки.

28 травня 1947 року літак Су-11 з двигуном ТР-1 конструкції Люльки розвинув швидкість 900 км/год. Згодом ТР-1 було встановлено на літаки Іл-22. Восени 1957 року відбулися випробування літака Су-7, який вперше перевищив швидкість звуку вдвічі. На базі цього літака згодом були створені бомбардувальник і штурмовик. А один з останніх створених Люлькою двигунів АЛ-31Ф^[ru] стоїть на всесвітньо відомому Су-27, яким встановлено 27 світових рекордів і виконуються такі фігури вищого пілотажу, як «Колокол» і «Кобра Пугачова». Дітище Архипа Люльки — двигун АЛ-29 встановлено на макеті-аналозі космічного корабля багаторазового використання «Буран», який свого часу був розроблений у КБ ім. Павла Сухого.

У 1948 році у процесі доводочних робіт на базі ТР-3 (тягою 4000 кг) було створено більш потужний двигун тягою 5000 кг, що отримав позначення АП-5 і став двигуном для відомих реактивних літаків: Як-1000, Ла-190, Іл-30, Іл-46. За створення цього двигуна велику групу співробітників КБ на чолі з А. М. Люлькою було нагороджено Державною премією. Після АП-5 всі наступні двигуни КБ А. М. Люльки позначалися ініціалами їх розробника.

У 1952 р. випущено двигун АЛ-7 для Іл-54 і гідролітака конструкторського бюро Г. М. Берієва. Модифікований форсажною камерою згорання АЛ-7 став ТРДФ, АЛ-7Ф і впроваджувався на надзвукових літаках Су-7Б, Су-9, Ту-280. Літаки П. С. Сухого і Г. М. Берієва з двигунами А. М. Люльки встановили понад двадцять світових рекордів.

Більш форсований варіант ТРДФ АЛ-21ФЗ (тягою 11200 кгс) став двигуном шести модифікацій літака з крилами змінної стріловидності Су-17 і такої ж кількості військового бомбардувальника (з крилами змінної геометрії) Су-24. У 70-ті роки в ОКБ А. М. Люльки на базі двоконтурного реактивного двигуна було створено нові ТРДФ (АЛ-31 та інші), які не поступалися найкращим світовим аналогам. Конструкторську і наукову роботу А. М. Люлька успішно поєднував із громадською діяльністю. Його неодноразово обирали депутатом Верховної Ради СРСР.

У 1968 р. Архип Михайлович був обраний дійсним членом Академії наук СРСР, де він очолював комісію газових турбін Академії.

Двигуни Архипа Люльки на радянських літаках

ТР-1 для Су-11 та Іл-22
АЛ-5 для Іл-30 та Іл-46
АЛ-7 для Іл-54
АЛ-7Б (ПБ) для Ту-98
АЛ-7Ф-1 для Су-7 та його модифікацій
АІ-7 для Су-9
АЛ-21 для Су-22, Су-24
АЛ-31 для Су-27, Су-30
АЛ-35 для Су-27
АЛ-41 для Су-37 та МіГ МФ1

Відзнаки

Герой Соціалістичної Праці (1957).
Лауреат Ленінської премії (1976).
Лауреат Сталінських премій (1948, 1951).

Вшанування

Саварському навчально-виховному комплексу «Загальноосвітня школа I—III ступенів — дитячий садок» присвоєне ім'я Архипа Люльки. На пошану академіка у Богуславі, Львові, Дрогобичі, Ковелі, Білій Церкві названо вулиці. Також у російському місті Москва на честь академіка Архипа Люльки названо площу.

У селі Саварка Богуславського району Київської області — рідному селі А. М. Люльки — 25 травня 2007 року відкрито пам'ятник академіку на подвір'ї школи його імені.^[1]

У Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» встановлено меморіальну таблицю академіку Архипу Люльці, його портрет — у Галереї видатних випускників КПІ, за головним корпусом КПІ на алеї видатних вчених встановлено пам'ятник Архипу Михайловичу Люльці.^[2]

23 березня 2018 року на державному рівні в Україні відзначалася пам'ятна дата — 110 років з дня народження Архипа Люльки (1908—1984), конструктора авіаційних двигунів.^[3]

Примітки

↑ Відкрито пам'ятник А. М. Люльці. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018.
↑ Пам'ятник Люльці Архипу Михайловичу. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018.
↑ Постанова Верховної Ради України від 08.02.2018 р. № 2287-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році». Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018.

Джерела та література

О. К. Янковський. Люлька Архип Михайлович [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 390. — ISBN 978-966-00-1028-1.
В. О. Христич, Г. Б. Варламов Люлька Архип Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 2 : Каліграфія — Португальці. — 736 с. — С. 306.
А. Н. Пономарев. Советские авиационные конструкторы / І. Ф. Шаров. — Издание 3-е, исправленное и дополненное. — Москва : Воениздат, 1990. — 320 с. — ISBN 5-203-00668-7. (рос.)
Виктор Литовкин (16 октября 2009). Четыре сюжета из рассказов генерального конструктора. aex.ru (рос.). Независимое военное обозрение. Процитовано 1 жовтня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (життєвий епізод за участі А. М. Люльки)
Ховрич С. Важка дорога до Архипа Люльки // День. — № 180—181 (3581—3582). — 2011. — С. 12.
Шаров І. Ф. Вчені України: 100 видатних імен / І. Ф. Шаров. — Київ : АртЕк, 2006. — 488 с. — ISBN 966-505-054-0.
Шендеровський В. Його ім'ям названо реактивні двигуни — Архип Люлька // Нехай не гасне світ науки. Книга перша / За ред. Е. Бабчук. — З-тє вид. — Київ : ВД «Простір», 2009. — С. 168—173. — ISBN 978-966-2068-13-9.

Посилання

Дмитро Стефанович (24 березня 2008). Люлька Архип Михайлович: вчитель і учень, два академіки… До 100-річчя з дня народження. kpi.ua. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Процитовано 1 жовтня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Мар'яна Шевелєва (23 березня 2022). Архип Люлька — великий конструктор з маленького села. uain.press. ГО «Український інтерес». Процитовано 1 жовтня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Архип Люлька— биография. theperson.pro (рос.). Процитовано 1 жовтня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Наука Україна Біографії

[1] Відкрито пам'ятник А. М. Люльці. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018.

[2] Пам'ятник Люльці Архипу Михайловичу. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018.

[3] Постанова Верховної Ради України від 08.02.2018 р. № 2287-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році». Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018.

[1]

[2]

[3]

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 | ім'я               = Люлька Архип<br /> Михайлович
 | зображення = Lulka.jpg
 | дата народження    = 23.3.1908(10)
-| місце народження   = [[Саварка]], [[Київська губернія]], [[Російська імперія]] (нині [[Богуславський район]], [[Київська область]])
+| місце народження   = [[Саварка]], [[Київська губернія]], [[Російська імперія]] (нині [[Обухівський район]], [[Київська область]])
 | дата смерті        = 1.6.1984
 | місце смерті       = [[Москва]], [[СРСР]]
 | резиденція         =
-| громадянство       = {{RUSold}} → {{URSR}}
+| громадянство       = {{RUSold}} → {{USSR}}
 | національність     = [[українець]]
 | галузь             = [[авіація]]
@@ Рядок 21: / Рядок 20: @@
 | примітки           =
 }}
-'''Архи́п Миха́йлович Лю́лька''' ({{ДН|23|3|1908|10}}, [[Саварка]], [[Київська губернія]] (тепер Саварка, Богуславського району, Київської області)&nbsp;— [[1 червня]] [[1984]], [[Москва]], [[СРСР]])&nbsp;— український конструктор авіаційних двигунів, що працював у Москві. Член-кореспондент [[АН СРСР]] (з [[1960]]), академік АН СРСР (1968).
+'''Архи́п Миха́йлович Лю́лька''' ({{ДН|23|3|1908|10}}, [[Саварка]], [[Київська губернія]] (нині [[Обухівський район|Обухівського району]], [[Київська область|Київської області]])&nbsp;— [[1 червня]] [[1984]], [[Москва]], [[СРСР]])&nbsp;— український конструктор авіаційних двигунів, що працював у Москві. Член-кореспондент [[АН СРСР]] (з [[1960]]), академік АН СРСР (1968).
 == Життєпис ==
-У [[1925]] закінчив ремісниче училище в [[Біла Церква|Білій Церкві]]. З другого разу вступив до [[Київський політехнічний інститут|Київського політехнічного інституту]], який закінчив у [[1931]]. Учень [[Кравчук Михайло Пилипович|Михайла Кравчука]].
+У [[1925]] році закінчив ремісниче училище в [[Біла Церква|Білій Церкві]]. З другого разу вступив до [[Київський політехнічний інститут|Київського політехнічного інституту]], який закінчив у [[1931]]. Учень [[Кравчук Михайло Пилипович|Михайла Кравчука]].
-У [[1937]]-[[1939]], працюючи у [[Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»|Харківському авіаційному Інституті]], створив конструкцію першого в [[СРСР]] двоконтурного [[турбореактивний двигун|турбореактивного двигуна]] (ТРД).
+У [[1937]]—[[1939]] роках, працюючи у [[Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»|Харківському авіаційному інституті]], створив конструкцію першого в [[СРСР]] двоконтурного [[турбореактивний двигун|турбореактивного двигуна]] (ТРД).
 Розробив конструкцію першого у світі двоконтурного турбореактивного двигуна (1939—1941), інших двигунів. Дослідив нові енергетичні речовини.
-У 1941—1942 евакуйований у [[Башкортостан]], працював на закритому танковому заводі у [[Челябінськ]]у.
+У 1941—1942 роках евакуйований у [[Башкортостан]], працював на закритому танковому заводі у [[Челябінськ]]у.
-[[1941]]&nbsp;р. А.&nbsp;М.&nbsp;Люлька запатентував двоконтурну схему турбореактивного двигуна&nbsp;— ТРДЦ, але на той момент не було можливостей для її практичної реалізації (це стане можливим тільки у 60-ті роки XX&nbsp;ст.). Розуміючи це, Архип Михайлович запропонував двигун, заснований на більш простій одноконтурній схемі. Але і цей проект випередив свій час, не маючи аналогів. Двоконтурна схема турбореактивного двигуна є головною схемою сучасних{{коли}} двигунів як військової, так і цивільної авіації.{{джерело}}
+[[1941]] року А.&nbsp;М.&nbsp;Люлька запатентував двоконтурну схему турбореактивного двигуна&nbsp;— ТРДЦ, але на той момент не було можливостей для її практичної реалізації (це стане можливим тільки у 60-ті роки XX століття). Розуміючи це, Архип Михайлович запропонував двигун, заснований на більш простій одноконтурній схемі. Але і цей проект випередив свій час, не маючи аналогів. Двоконтурна схема турбореактивного двигуна є головною схемою сучасних{{коли}} двигунів як військової, так і цивільної авіації.{{джерело}}
-З [[1946]]&nbsp;— генеральний конструктор авіаційних двигунів. Згодом під його керівництвом створені потужні ТРД нового типу.
+З [[1946]] року&nbsp;— генеральний конструктор авіаційних двигунів. Згодом під його керівництвом створені потужні ТРД нового типу.
 Був піонером розробки турбореактивних двигунів для надзвукової авіації, зробивши перші кроки у цьому напрямі ще в далекі тридцяті роки. Під його керівництвом створюється спеціальне КБ, нині НВО «Сатурн», яке носить його ім'я.
@@ Рядок 42: / Рядок 41: @@
 [[28 травня]] [[1947]] року літак [[Су-11]] з двигуном ТР-1 конструкції Люльки розвинув швидкість 900 км/год. Згодом [[ТР-1]] було встановлено на літаки [[Іл-22]]. Восени 1957 року відбулися випробування літака [[Су-7]], який вперше перевищив [[швидкість звуку]] вдвічі. На базі цього літака згодом були створені бомбардувальник і штурмовик. А один з останніх створених Люлькою двигунів {{нп|є=АЛ-31Ф|мова=ru|треба=АЛ-31Ф}} стоїть на всесвітньо відомому [[Су-27]], яким встановлено 27 світових рекордів і виконуються такі фігури вищого пілотажу, як «Колокол» і «Кобра Пугачова». Дітище Архипа Люльки&nbsp;— двигун '''АЛ-29''' встановлено на макеті-аналозі космічного корабля багаторазового використання «[[Буран (орбітальний корабель)|Буран]]», який свого часу був розроблений у [[ДКБ Сухого|КБ ім. Павла Сухого]].
-У [[1948]]&nbsp;р. у процесі доводочних робіт на базі ТР-3 (тягою 4000 кг) було створено більш потужний двигун тягою 5000&nbsp;кг, що отримав позначення АП-5 і став двигуном для відомих реактивних літаків: Як-1000, Ла-190, Іл-30, Іл-46. За створення цього двигуна велику групу співробітників КБ на чолі з А.&nbsp;М.&nbsp;Люлькою було нагороджено Державною премією. Після АП-5 всі наступні двигуни КБ А.&nbsp;М.&nbsp;Люльки позначалися ініціалами їх розробника.
+У [[1948]] році у процесі доводочних робіт на базі ТР-3 (тягою 4000 кг) було створено більш потужний двигун тягою 5000&nbsp;кг, що отримав позначення АП-5 і став двигуном для відомих реактивних літаків: Як-1000, Ла-190, Іл-30, Іл-46. За створення цього двигуна велику групу співробітників КБ на чолі з А.&nbsp;М.&nbsp;Люлькою було нагороджено Державною премією. Після АП-5 всі наступні двигуни КБ А.&nbsp;М.&nbsp;Люльки позначалися ініціалами їх розробника.
 У [[1952]]&nbsp;р. випущено двигун АЛ-7 для Іл-54 і гідролітака конструкторського бюро Г.&nbsp;М.&nbsp;Берієва. Модифікований форсажною камерою згорання АЛ-7 став ТРДФ, АЛ-7Ф і впроваджувався на надзвукових літаках Су-7Б, Су-9, Ту-280. Літаки П.&nbsp;С.&nbsp;Сухого і Г.&nbsp;М.&nbsp;Берієва з двигунами А.&nbsp;М.&nbsp;Люльки встановили понад двадцять світових рекордів.
@@ Рядок 65: / Рядок 64: @@
 == Відзнаки ==
 * [[Герой Соціалістичної Праці]] (1957).
 * Лауреат [[Ленінська премія|Ленінської премії]] ([[1976]]).
 * Лауреат [[Державна премія СРСР|Сталінських премій]] ([[1948]], [[1951]]).
 == Вшанування ==
-На честь академіка Саварський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&nbsp;— дитячий садок» названий іменем Люльки, у російському місті [[Москва]] іменем Люльки названу площу.
+Саварському навчально-виховному комплексу «Загальноосвітня школа I—III ступенів&nbsp;— дитячий садок» присвоєне ім'я Архипа Люльки. На пошану академіка у Богуславі, [[Вулиця Академіка Люльки (Львів)|Львові]], Дрогобичі, Ковелі, Білій Церкві названо вулиці. Також у російському місті [[Москва]] на честь академіка Архипа Люльки названо площу.
-У селі [[Саварка]] Богуславського району Київської області&nbsp;— рідному селі А.&nbsp;М.&nbsp;Люльки&nbsp;— 25 травня 2007&nbsp;р. відкрито пам'ятник А.&nbsp;М.&nbsp;Люльці на подвір'ї школи його імені.<ref>{{Cite web |url=http://kpi.ua/07-05-25 |title=Відкрито пам'ятник А. М. Люльці |accessdate=14 березня 2018 |archive-date=15 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180315200022/http://kpi.ua/07-05-25 }}</ref>
+У селі [[Саварка]] Богуславського району Київської області&nbsp;— рідному селі А.&nbsp;М.&nbsp;Люльки&nbsp;— 25 травня 2007 року відкрито пам'ятник академіку на подвір'ї школи його імені.<ref>{{Cite web |url=http://kpi.ua/07-05-25 |title=Відкрито пам'ятник А. М. Люльці |accessdate=14 березня 2018 |archive-date=15 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180315200022/http://kpi.ua/07-05-25 }}</ref>
-У [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»|Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»]] встановлено меморіальну дошку Люльки, його портрет&nbsp;— у Галереї видатних випускників КПІ, за головним корпусом КПІ на алеї видатних вчених встановлено пам'ятник Архипу Михайловичу Люльці.<ref>{{Cite web |url=http://kpi.ua/mem-lulka |title=Пам'ятник Люльці Архипу Михайловичу |accessdate=14 березня 2018 |archive-date=15 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180315200055/http://kpi.ua/mem-lulka }}</ref>
+У [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»|Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»]] встановлено меморіальну таблицю академіку Архипу Люльці, його портрет&nbsp;— у Галереї видатних випускників КПІ, за головним корпусом КПІ на алеї видатних вчених встановлено пам'ятник Архипу Михайловичу Люльці.<ref>{{Cite web |url=http://kpi.ua/mem-lulka |title=Пам'ятник Люльці Архипу Михайловичу |accessdate=14 березня 2018 |archive-date=15 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180315200055/http://kpi.ua/mem-lulka }}</ref>
-[[23 березня]] [[2018]] року на державному рівні в Україні відзначалася пам'ятна дата&nbsp;— 110 років з дня народження Архипа Люльки (1908—1984), конструктора авіаційних двигунів.<ref>{{Cite web |url=http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2287-19 |title=Постанова Верховної Ради України від 08.02.2018 р. № 2287-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році» |accessdate=14 березня 2018 |archive-date=15 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180315085131/http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2287-19 }}</ref>
+[[23 березня]] [[2018]] року на державному рівні в Україні відзначалася пам'ятна дата&nbsp;— 110 років з дня народження Архипа Люльки (1908—1984), конструктора авіаційних двигунів.<ref>{{Cite web |url=http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2287-19 |title=Постанова Верховної Ради України від 08.02.2018 р. №&nbsp;2287-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році» |accessdate=14 березня 2018 |archive-date=15 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180315085131/http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2287-19 }}</ref>
 == Примітки ==
@@ Рядок 84: / Рядок 81: @@
 == Джерела та література ==
 * ''О.&nbsp;К.&nbsp;Янковський''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Lyulka_A_M Люлька Архип Михайлович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160916210714/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Lyulka_A_M |date=16 вересня 2016 }} // {{ЕІУ|6|390}}
-* ''В.&nbsp;О.&nbsp;Христич, Г.&nbsp;Б.&nbsp;Варламов''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=50035 Люлька Архип Михайлович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160916033114/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=50035 |date=16 вересня 2016 }} // {{ЕСУ}}
+* ''В.&nbsp;О.&nbsp;Христич, Г.&nbsp;Б.&nbsp;Варламов'' [https://esu.com.ua/search_articles.php?id=59934 Люлька Архип Михайлович] // {{ЕСУ||}}
 * {{УРЕС-2/2}}&nbsp;— С. 306.
-* А.&nbsp;Н.&nbsp;Пономарев, «Советские авиационные конструкторы», М&nbsp;— «Воениздат», 1990 ISBN 5-203-00668-7
+* {{книга|автор = А.&nbsp;Н.&nbsp;Пономарев|частина = |посилання частина = |заголовок = Советские авиационные конструкторы|оригінал = |посилання = |відповідальний = І.&nbsp;Ф.&nbsp;Шаров|видання = Издание 3-е, исправленное и дополненное|місце = Москва|видавництво = Воениздат|рік = 1990|том = |сторінки = |сторінок = 320|серія = |isbn = 5-203-00668-7|тираж = |ref = }} {{ref-ru}}
-* В. Літовкін, [http://nvo.ng.ru/history/2009-10-16/14_simonov.html «Четыре сюжета из рассказов генерального конструктора»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091019050217/http://nvo.ng.ru/history/2009-10-16/14_simonov.html |date=19 жовтня 2009 }}, Независимое военное обозрение (життєвий епізод за участі А.&nbsp;М.&nbsp;Люльки)
+* {{cite web|url = https://www.aex.ru/fdocs/1/2009/10/16/16383/|назва = Четыре сюжета из рассказов генерального конструктора|автор = Виктор Литовкин|мова = ru|дата = 16 октября 2009|вебсайт = aex.ru|видавець = Независимое военное обозрение|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 1 жовтня 2022}} (життєвий епізод за участі А.&nbsp;М.&nbsp;Люльки)
-* Ховрич С. Важка дорога до Архипа Люльки // День.&nbsp;— №&nbsp;180-181 (3581&nbsp;— 3582).&nbsp;— 2011.&nbsp;— С. 12.
+* ''Ховрич С.'' Важка дорога до Архипа Люльки // [[День (газета)|День]].&nbsp;— №&nbsp;180—181 (3581—3582).&nbsp;— 2011.&nbsp;— С. 12.
+* {{книга|автор = Шаров І.&nbsp;Ф.|частина = |посилання частина = |заголовок = Вчені України: 100 видатних імен|оригінал = |посилання = |відповідальний = І.&nbsp;Ф.&nbsp;Шаров|видання = |місце = Київ|видавництво = АртЕк|рік = 2006|том = |сторінки = |сторінок = 488|серія = |isbn = 966-505-054-0|тираж = |ref = }}
-* [http://historybooks.com.ua/prosmotr_podrobnuy.php?id=240 Шаров Ігор. Вчені України: 100 видатних імен.&nbsp;— К., «АртЕк», 2006] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170114083217/http://historybooks.com.ua/prosmotr_podrobnuy.php?id=240 |date=14 січня 2017 }}
+* {{книга|автор = [[Шендеровський Василь Андрійович|Шендеровський В.]]|частина = Його ім'ям названо реактивні двигуни&nbsp;— Архип Люлька|посилання частина = https://parafia.org.ua/person/lyulka-arhyp/|заголовок = Нехай не гасне світ науки. Книга перша|оригінал = |посилання = |відповідальний = За ред. Е.&nbsp;Бабчук|видання = З-тє вид|місце = Київ|видавництво = ВД «Простір»|рік = 2009|том = |сторінки = 168—173|сторінок = 416|серія = |isbn = 978-966-2068-13-9|тираж = |ref = }}
 == Посилання ==
+* {{cite web|url = https://kpi.ua/lulka-about|назва = Люлька Архип Михайлович: вчитель і учень, два академіки… До 100-річчя з дня народження|автор = Дмитро Стефанович|дата = 24 березня 2008|вебсайт = kpi.ua|видавець = [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»]]|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 1 жовтня 2022}}
-* ''Шендеровський В.'' [https://parafia.org.ua/person/lyulka-arhyp/ Його ім'ям названо реактивні двигуни&nbsp;— Архип Люлька] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200229064919/https://parafia.org.ua/person/lyulka-arhyp/ |date=29 лютого 2020 }} / [[Шендеровський Василь Андрійович|Василь Шендеровський]]. Нехай не гасне світ науки. Книга перша.
+* {{cite web|url = https://uain.press/blogs/arhip-lyulka-velikij-konstruktor-z-malenkogo-sela-1202800|назва = Архип Люлька&nbsp;— великий конструктор з маленького села|автор = Мар'яна Шевелєва|дата = 23 березня 2022|вебсайт = uain.press|видавець = ГО «Український інтерес»|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 1 жовтня 2022}}
+* {{cite web|url = https://theperson.pro/arhip-lyulka/|назва = Архип Люлька— биография|автор = |мова = ru|дата = |вебсайт = theperson.pro|видавець = |url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 1 жовтня 2022}}
 {{Бібліоінформація}}
 {{Герої Соціалістичної Праці}}

Люлька Архип Михайлович: відмінності між версіями

Версія за 09:45, 1 жовтня 2022

Зміст

Життєпис

Двигуни Архипа Люльки на радянських літаках

Відзнаки

Вшанування

Примітки

Джерела та література

Посилання

Навігаційне меню

Люлька Архип Михайлович
Файл:Lulka.jpg
Народився	10 (23) березня 1908(1908-03-23) Саварка, Київська губернія, Російська імперія (нині Обухівський район, Київська область)
Помер	1 червня 1984(1984-06-01) (76 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія → СРСР
Національність	українець
Діяльність	бортінженер, конструктор
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Галузь	авіація
Заклад	АН СРСР
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Членство	Російська академія наук Академія наук СРСР
Партія	КПРС
Відомий завдяки:	Розробив конструкцію першого у світі двоконтурного турбореактивного двигуна (1939—1941)
Нагороди
Люлька Архип Михайлович у Вікісховищі

Люлька Архип Михайлович: відмінності між версіями

Версія за 09:45, 1 жовтня 2022

Життєпис

Двигуни Архипа Люльки на радянських літаках

Відзнаки

Вшанування

Примітки

Джерела та література

Посилання

Навігаційне меню

Пошук