Животков Олександр Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:35, 16 лютого 2021, створена Валантас (обговорення | внесок) (Статтю номіновано на вилучення (NominateForDel.js))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Животков
Животков Олександр Олегович
Народження31 березня 1964(1964-03-31) (60 років)
м. Київ, Українська РСР
Національністьукраїнець
КраїнаУкраїна Україна
Жанрабстракціонізм, Живопис кольорового поля і постмодернізм
НавчанняКиївський державний художній інститут (1988)
Діяльністьхудожник
Роки творчості1987 - дотепер
БатькоЖивотков Олег Олександрович

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Олександр Олегович Животков (нар.. 31 березня 1964, Київ, Українська РСР) — український художник; член Спілки художників України (з 1989).

Біографія

Олександр Животков народився 31 березня 1964 року в Києві. Живе і працює в рідному місті — українській столиці.

Основи художньої освіти почав отримувати ще до вступу у 1975 році до Республіканської художньої школи імені Т.Г Шевченка (закінчив у 1982 році) — в сім'ї і оточенні. Батько Олександра — відомий київський художник Олег Животков (нар.. 1933), а брат Сергій Животков (1961—2000) — також художник. На думку Олександра Животкова його творчим наставником і вчителем став рідний дядько — художник Михайло Рудаков (Москва, Росія). Завершив навчання у 1988 році та одержав диплом про вищу освіту на факультеті сценографії Київського державного художнього інституту) під час перебудови[1].

Завдяки масштабним змінам в ідеології, економічному і політичному житті СРСР відбулися значні зміни в мистецькому житті. Почали з'являтися перші художні колективи бажаючих покінчити з канонами соцреалізму. Олександр Животков активно цікавився мистецтвом модернізму. Він увійшов до групи «Живописний заповідник», учасники якої стали досліджувати можливості живописної мови. Також він долучився до спільноти художників, які організовували пленерах в містечку Седневі, яке стало центром «нової української хвилі», яку розвивають представники постмодерністського мистецтва в Україні[2].

Творчість

Творчою особливістю Олександра Животкова, його індивідуального і виразного художнього стилю стали великі арт-проєкти 2000-х років. Також він у глибинах історії, відшуковує в мистецтві минулого співзвучні своєму розумінню світу образи, прийоми і пластичні знахідки. Бере участь у регіональних та зарубіжних виставках з 1987 року. У 1989 році вступив до Спілки художників України. З 1992 р. — член групи «Живописний заповідник». У мистецьких колах України Олександр Животков відомий як самобутній майстер живопису. Його живопис — на полотні, на дерев'яних дошках, як і на інших матеріалах, які артистично перетворюються під рукою і фантазією майстра, його скульптурні об'єкти — усе підпорядковано вічному діалогу «буття-небуття».

З 2007 року експериментує з нетрадиційними матеріалами: картоном, папером, марлею, піском, землею, сажею, каменем. Створює живопис на полотні, дерев'яних дошках, нефігуративні мінімалістичні картини без яскравих кольорів, працює з фактурами на зразок змішаного з фарбою піску або цегляної крихти[3]. З 2011 року популяризацією творчості Олександра Животкова займається Stedley Art Foundation[1].

Митець так описує свою творчість:

«Усе з'являється саме по собі. Наприклад, якось потрібно було виправити пошкоджене полотно, я заклеїв його марлею, зверху почав писати фарбами, виникли додаткові фактури, вони потягли за собою об'єми… Або щось ремонтував у майстерні, взяв дерево, з нього почав робити рельєф… Життя веде тебе в потрібному напрямку, дає тобі підказки, потрібно тільки їх побачити й скористатися ними… Я взагалі не відкриваю нічого нового, матеріал є вторинним, можна працювати будь-чим — фарбами, вугіллям, кремом для взуття… Це не важливо. Головне — те, що ти хочеш висловити, те, що штовхає тебе до роботи, бентежить і хвилює…»[4].

Його твори знаходяться у колекціях міністерства культури України, дирекції Спілки художників України, Національного музею «Київська картинна галерея», Національного художнього музею України, Сумського художнього музею імені Никанора Онацького, Хмельницького художнього музею, міністерства культури Росії, Kunsthlstorlschen Museum (Австрія). Крім того, роботи Олександра Животкова знаходяться в музеях та приватних збірках Європи, Америки, Азії та Африки.

Оцінка творчості

«У мистецьких колах України Олександр Животков давно відомий як самобутній майстер живопису. Починаючи з 2007 року художник почав і нині продовжує експеримент з нетрадиційними матеріалами: картоном, папером, марлею, піском, землею, сажею, каменем і в цьому досяг переконливого майстерності. Ця мистецька «розвідка» - не самоціль для автора, а спосіб підвищити виразність кожного нового твору і активізувати сприйняття глядача. Живопис на полотні, на дерев'яних дошках, як і на інших матеріалах, які артистично перетворюються під рукою і фантазією майстра, його скульптурні об'єкти - все підпорядковано вічному діалогу «буття - небуття».

Олександр Животков - рідкісний феномен, який з'єднав у собі художника і філософа, великі його пізнання в сфері праісторичної культури людства. Ще наприкінці 1980-х як живописець О. Животков знайшов власну знакову систему (риба, постать або голова жінки, хрест, птиця тощо). Ця символіка, яку завжди знайдеш у всіх його роботах, очевидно перегукується з архаїчними образами християнської іконографії. Авторська художня форма, в якій зашифровані загальнолюдські смисли, очевидно авангардна і належить XXI століття. Таким є прекрасний парадокс цього художнього явища», відзначила Ольга Петрова, кандидат мистецтвознавства, доктор філософських наук[5].

«Животков - представник рідкісної касти художників-медіумів, які подібно древнім деміургам або шаманам, уміють не просто розповісти про акт творіння, а здатні відтворити його, змушуючи нас - досвідчених науковим знанням людей XXI століття - не просто вірити, а чітко усвідомлювати натхненність матерії», вважає Ольга Балашова, кандидат філософських наук, мистецтвознавець.

Вибрані персональні виставки

  • 2020 — «Тримайся коріння», «Білий простір» Stedley Art Foundation, Київ[6];
  • 2018 — "Картон. Дерево. Камінь «, Національна галерея Грузії (Тбілісі, Грузія)[7];
  • 2017 — „…Аз воздам“, „Білий простір“ Stedley Art Foundation, Київ[8];
  • 2017—2016 — „Від Різдва Христового“, „Білий простір“ Stedley Art Foundation, Київ[9];
  • 2016 — „Дороги (2015—2016)“, „Білий простір“ Stedley Art Foundation, Київ[10];
  • 2016 — „Трансформація. Докази“, Kunst-und Filmbiennale Worpswede, Ворпсведе, Німеччина);
  • 2016 — „Рецепт для утопії“, ІПСМ, Київ;
  • 2016—2015 — „Motherboard“, „Білий простір“ Stedley Art Foundation, Київ[11];
  • 2015 — „Формула тиші“, Артсвіт, Дніпро[12];
  • 2015 — „Дороги (2014—2015)“, „Білий простір“ Stedley Art Foundation, Київ[13];
  • 2015 — „Музейне зібрання. Українське сучасне мистецтво 1985—2015. З приватних колекцій“, Мистецький Арсенал, Київ;
  • 2014 — „Premonition: Ukrainian Art Now“, Saatchi Gallery, Лондон (Велика Британія);
  • 2014 — „Київ. 2014“, „Білий простір“ Stedley Art Foundation, Київ[14];
  • 2014 — „Сучасні українські художники і Panton Chair“, PinchukArtCentre, Київ;
  • 2014 — „Ukraine. The Archetype of Liberty“, Novomatic Forum, Відень (Австрія);
  • 2014 — „Український пейзаж“, Мистецький Арсенал, Київ);
  • 2013 — „Contemporary Ukrainian Artists“, Saatchi Gallery, Лондон (Велика Британія);
  • 2013 — „Орієнтація на місцевості“, НХМУ, Київ;
  • 2013 — „Напрямок — Північний схід“, „Білий простір“ Stedley Art Foundation, Київ[15];
  • 2012 — „Після слів“ в рамках паралельної програми Першої Київської міжнародної бієнале „ARSENALE 2012“, „Білий простір“ Stedley Art Foundation, Київ[16];
  • 2011 — „Одинадцять років. П'ятнадцять днів“, Art Kyiv Contemporary, Мистецький Арсенал, Київ[17];
  • 2011 — „Сім робіт“, „Білий простір“ Stedley Art Foundation, Київ;
  • 2011 — „20 років присутності“, ІПСМ, Київ;
  • 2010 — „Роботи 2010 року“, галерея „Триптих“, Київ;
  • 2010 — „До питання про непальських тханку“, галерея „Ленін“, Запоріжжя;
  • 2008 — „Живописний заповідник. Версія 2008“, галерея „Bottega“, Київ;
  • 2008 — „Виставка однієї картини“, галерея „Триптих“, Київ;
  • 2007 — „Живопис“, галерея „Триптих“, Київ;
  • 2007—2006 — „Край прикордоння“, цикл виставок у Польщі й Україні;
  • 2007 — „Рома“, Сумський художній музей, Суми;
  • 2005 — „Перша виставка в галереї“ Триптих», Київ;
  • 2004 — «Протасів Яр», галерея «Ательє Карась», Київ;
  • 2002 — «Варіанти з чорним», галерея «Ательє Карась», Київ;
  • 2001 — Виставка робіт сім'ї Животкових, Центральний будинок художника Спілки художників України, Київ;
  • 2001 — «Виставка українських художників», Музей «Гаррах-Палац», Відень (Австрія);
  • 2000 — «Шість білих диптихів», галерея «Ательє Карась», Київ;
  • 1997 — Галерея «Ательє Карась», Київ;
  • 1996 — Державний музей російського мистецтва, Київ;
  • 1994 — «Виставка однієї картини», галерея «Бланк-Арт», Київ;
  • 1992 — Галерея «Барва», Київ;
  • 1992 — «Українське мистецтво», Гельсінкі.
  • 1990 — Центральний будинок художника Спілки художників України, Київ;
  • 1988 — «Нові імена, нові тенденції», Музей історії Києва, Київ.

Вибрані групові виставки

  • 2016 — «Дух часу», арт-простір Zenko Foundation, Татарів;
  • 2016 — "Трансформація. Доказ ", Kunst-und Film Biennale Worpswede, Ворпсведе, Німеччина;
  • 2016 — «Рецепт для утопії», Інститут проблем сучасного мистецтва, Київ;
  • 2015 — «Музейне зібрання. Українське сучасне мистецтво 1985—2015. З приватних колекцій», Мистецький Арсенал, Київ;
  • 2014 — «Premonition: Ukrainian Art Now», Saatchi Gallery, Лондон, Велика Британія;
  • 2014 — «Сучасні художники і Panton Chair», PinchukArtCentre, Київ;
  • 2014 — «Ukraine. The Archetype of Liberty», Novomatic Forum, Відень, Австрія;
  • 2014 — «Український пейзаж», Мистецький Арсенал, Київ;
  • 2013 — «Орієнтація на місцевості», Національний художній музей України, Київ;
  • 2011 — «20 років присутності», Інститут проблем сучасного мистецтва, Київ;
  • 2008 — «Живописний заповідник, Версія 2008». Галерея «Боттега», Київ;
  • 2007—2006 — «Край прикордоння», Серія виставок за підсумками пленеру, Польща;
  • 2005 — LAND-ART симпозіум, проєкт «Дійство відкритого вогню», Могриця, Сумська область;
  • 2004 — «Прощавай, зброє!», Мистецький Арсенал, Київ;
  • 2002 — «10 років. Живописний заповідник», Національний художній музей України, Київ;
  • 2001 — Виставка українських художників. Музей «Гаррах-Палац», Відень, Австрія;
  • 1999 — «Мистецтво XX століття», Арт-манеж, Москва, Росія;
  • 1998 — Бієнале нефігуративного живопису, Центр «Український Дім», Київ;
  • 1995 — «Український живопис», Мюнхен, Німеччина;
  • 1995 — «Дахау-95. Сучасний живопис і скульптура Європи», Дахау, Німеччина;
  • 1994 — «Українські художники», Мюнхен, Німеччина;
  • 1994 — «Полістилізм. Український живопис», Берлін, Німеччина;
  • 1993 — «Український авангард XX століття», в рамках програми «Дні Києва в Тулузі», Музей августинців, Тулуза, Франція.

Публікації

Джерела

  • Александр Животков. Холст, дерево, картон. Работа с материалами. 1984—2014. Альбом. Київ, Stedley Art Foundation, 2014.
  • Александр Животков: Каталог выставки. Киев, Stedley Art Foundation, 2015.
  • Александр Животков. Live. Дороги 2014—2015: Каталог выставки. Киев, Stedley Art Foundation, 2015.
  • Александр Животков. Live. Motherboard: Каталог выставки. Киев, Stedley Art Foundation, 2016.
  • Alexander Zhyvotkov. Cardboard. Wood. Stone. Kyiv, Stedley Art Foundation, 2018.

Примітки

  1. а б Олександр Животков на сайті Бібліотека українського мистецтва
  2. Олександр Животков на сайті МІТЄЦ
  3. «Огонь, воздух, дерево и камень». kyivdaily.com.ua (рос.). 31 березня 2020. Процитовано 15 лютого 2021.
  4. ПОРТРЕТ ХУДОЖНИКА: ОЛЕКСАНДР ЖИВОТКОВ
  5. В «Голубой галерее» Тбилиси представлены работы украинского мастера Александра Животкова
  6. «Тримайся коріння» Олександр Животков у YermilovCentre
  7. „Картон. Дерево. Камiнь“ Олександра Животкова
  8. „…Аз Воздам“ Олександра Животкова
  9. „Від Різдва Христового“ Олександра Животкова
  10. „Дороги“ (2015—2016)
  11. MOTHERBOARD Oлександра Животкова
  12. „Формула тишины“ Александра Животкова
  13. „Дороги“ (2014—2015)
  14. „2014“ Oлександра Животкова
  15. Виставка Олександра Животкова „Напрям — Північний схід“ із циклу „Дороги“
  16. STEDLEY ART FOUNDATION У ПАРАЛЕЛЬНІЙ ПРОГРАМІ ARSENALE 2012
  17. ВИСТАВКА ОЛЕКСАНДРА ЖИВОТКОВА