Плоске (Самбірський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Плоске
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Самбірський район
Громада Стрілківська сільська громада
Основні дані
Засноване 1526
Населення 121
Площа 1,05 км²
Густота населення 115,24 осіб/км²
Поштовий індекс 82090
Телефонний код +380 3238
Географічні дані
Географічні координати 49°21′10″ пн. ш. 22°48′20″ сх. д. / 49.35278° пн. ш. 22.80556° сх. д. / 49.35278; 22.80556Координати: 49°21′10″ пн. ш. 22°48′20″ сх. д. / 49.35278° пн. ш. 22.80556° сх. д. / 49.35278; 22.80556
Середня висота
над рівнем моря
567 м
Відстань до
обласного центру
130 км
Відстань до
районного центру
36 км
Місцева влада
Адреса ради 82092, Львівська обл., Самбірський район, с. Стрілки
Карта
Плоске. Карта розташування: Україна
Плоске
Плоске
Плоске. Карта розташування: Львівська область
Плоске
Плоске
Мапа
Мапа
Чисельність населення с. Плоске, 2021
Чисельність населення с. Плоске, 2021

Пло́ске (пол. Płoskie) — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 149 осіб. Орган місцевого самоврядування — Стрілківська сільська рада.

Плоске розташоване на південних схилах хребта Орового (Верхньодністровські Бескиди). Село складається з двох частин: Плоске і присілок за назвою Під Оровим. Село тягнеться з півдня на північ між горами вздовж невеликої річки — лівої притоки Мшанки.

Перша відома згадка про село відноситься до 1526 р. Раніше належало до Староміського повіту.

О. Михайло Зубрицький, парох сусіднього села Мшанець, згадував про конфлікт між звичайними жителями села Плоске та війтами і солтисами через привілейоване становище останніх: "...в Плоскім, від коли введено вибір громадської старшини, громадяни все о те дбають, аби не вибрати війтом ґазду осїлого на війтівстві, повідають, що се буде получене зі шкодою громади"[1].

У 1928 р. в Плоскому проживало 685 осіб, серед яких 15 євреїв. 2001 р. населення становило 205 осіб, тепер — 121 особа[2] (де-факто - 75 осіб).

Церква Святого Архистратига Михаїла УГКЦ

[ред. | ред. код]

Королева Бона 15 жовтня 1546 року надала парохію священику Матвію.

Згадана церква в люстрації 1565 року і у податковому реєстрі за 1577 рік.

Про церкву у XVII ст. не вдалося віднайти жодних відомостей. Натомість про священика другої половини цього століття свідчать вкладні написи на збережених в церкві книгах.

Нова церква, що замінила давнішу, постала (згідно шематизму 1885 року) у 1681 році. Візитатор жукотинського деканату, який відвідав село 1743 року, залишив короткий опис церкви: "Церква Св. арх. Михайла стародавня, з дерева збудована, якого року і ким посвячена невідомо...".

1804 року церкву відновили, про що повідомив укладач "Специфікації" за цей рік. У 1903 році на місці давнішої звели нову дерев'яну церкву в неоукраїнському стилі за проєктом, ймовірно, львівського архітектора Василя Нагірного, але без його відома.

Зачинена у 1962 році радянською владою церква стала чинною у 1989 році. "Покриття верхів церкви замінили на металізовану бляху у 2010-2011(?) рр.".

Стіни всередині церкви - відкритий немальований зруб. На північний схід від церкви стоїть дерев'яна двоярусна дзвіниця, збудована 2007 року.[3]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

У селі народився Іван Ґудз — військовий інженер-винахідник австрійської армії (до Першої світової війни).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • «Визначні місця Старосамбірщини». Альбом, В. І. Шагала, 1976—77 рр.
  • «Перепис церков і населення Старосамбірщини. 1928 рік»
  • Слободян В. "Українське сакральне будівництво Старосамбірського району". - Львів: Камула. - 2015. - 424 с.

Посилання

[ред. | ред. код]


  1. Зубрицький, Михайло (196-1907). Село Мшанець Старосамбірського повіту: матеріали до історії гальцького села. Львів: ЗНТШ.
  2. Державний реєстр виборців. Процитовано 24.01.2021.
  3. Слободян, В (2015). Українське сакральне будівництво Старосамбірського району (українська) . Львів: Камула. с. 424.