Імператор Суйдзей
| Імператор Суйдзей | |
|---|---|
| яп. 綏靖 | |
 | |
| Народився | 669 до н. е. |
| Помер | 548 до н. е. |
| Поховання | Tsukida-no-Okanoe-no-Misasagid |
| Країна | Японія |
| Діяльність | правитель |
| Знання мов | японська |
| Посада | імператор Японії |
| Рід | Імператорський дім Японії |
| Батько | Імператор Дзімму |
| Мати | Himetataraisuzuhimed |
| Брати, сестри | Tagishimimid, Hikoyai-no-mikotod, Kamuyaimimi-no-mikotod і Kishimi Mino Mikotod |
| У шлюбі з | Isuzu-yori Hime-no-mikotod, Kawamata-himed і Q108040082? |
| Діти | Імператор Анней |
Імператор Суйдзей (яп. 綏靖
Короткі відомості[ред. | ред. код]
Майбутній Імператор Суйдзей був третім сином Імператора Дзімму, другим від другої дружини, Імператриці Хіме Татара Ісудзу Хіме. Він народився, коли батькові було 79 років.
Після смерті Імператора Дзімму 9 квітня 585 до Р.Х., його старший син Таґісімімі но мікото, від першої дружини Ахірацу Хіме, спробував захопити престол. Для цього він побрався із другою дружиною свого батька, матір'ю Суйдзея, і вирішив убити останнього. Проте Судзей змовився зі своїми старшим братом Каму Яі Мімі но мікото і напав на ворога першим. Під час атаки старший брат перелякався і не зміг випустити стрілу у Таґісімімі но мікото, тому Суйдзею довелося підстрелити противника з власного лука. Каму Яі Мімі но мікото було дуже соромно за свою малодухість, тому він передав право на трон своєму відважному братові. За переказами «Записів про справи давнини» та «Аналів Японії», 581 до Р.Х. Судзей зайняв престол батька, ставши 2-м Імператором Японії. Він правив з палацу Такаокамія (
Відомостей про правління Імператора Суйдзея немає. Через це його відносять до так званих «восьми монархів, невідомих історії»[3]. Вигадані перекази про цього правителя містяться лише у «Збірці синто» 14 століття, де його предствалено людежером, якого жителі Ямато з остраху замкнули у печері.
Помер Імператор Суйдзей 28 червня 549 до Р.Х. у віці 84 років. Його було поховано в мавзолеї Цукітанооканоуе, яку сьогодні пов'язують з курганом Цукаяма, діаметром 16 м, у районі сучасного міста Касіхара префектури Нара.
Наступником монарха став його син Сікіцу Хіко Таматемі но мікото, майбутній Імператор Анней, народжений від дружини Ісудзуйорі Хіме но мікото.
Генеалогічне дерево[ред. | ред. код]
| (1) Дзімму | Каму Яї Мімі | 〔рід О〕 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| (2) Судзей | (3) Анней | (4) Ітоку | (5) Косьо | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Аматарасі | 〔ріл Вані〕 | (8) Коґен | Обіко | 〔рід Абе〕 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| (6) Коан | (7) Корей | Момосо | (9) Кайка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Кібіцу | Хікофуцуосі | Янусіосі | Такеуті но Сукуне 〔рід Соґа〕 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вакатаке | 〔рід Кібі〕 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| (10) Судзін | Тойокіїрі | 〔рід Кену〕 | Ямато Такеру | (14) Тюай | (15) Одзін | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| (11) Суйнін | (12) Кейко | (13) Сейму | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тойосукіїрі | Ямато | Іокіїрі | ◇ | Накацу (Одзін) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Хікоімасу | Тамба | Нутесіваке | 〔рід Ваке〕 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ◇ | ◇ | Окінаґа | Дзінґу (Тюай) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Посмертне ім'я — Каму Нунакава Мімі но мікото (
神 渟名川 耳 尊 ). Китаїзована форма посмертного імені — Суйдзей, «радісний мир». - ↑ Усі дати подані за європейським календарем.
- ↑ Більшість дослідників вважають, що Імператора Суйдзея насправді не існувало.
Джерела та література[ред. | ред. код]
大林 太良 『神話 の系譜 ―日本 神話 の源流 をさぐる』 (Обаясі Тарьо. Генеалогія міфів: У пошуках витоків японських легенд)講談社 、1991.笠原 英彦 『歴代 天皇 総覧 :皇位 はどう継承 されたか』 (Касахара Хідехіко. Збірник Імператорів Японії: як успадковувався монарший титул)東京 、中央公論 新 社 、2001.- 『
歴代 天皇 全 史 ―万世 一系 を彩 る君臨 の血脈 』 (歴史 群 像 シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»)東京 、学研 、2003.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
