Альфонсо XI

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Альфонс XI (король Кастилії))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Альфонсо.
Альфонсо XI
ісп. Alfonso XI de Castilla
Король Кастилії
7 вересня 1312 — 26 березня 1350
Попередник: Фернандо IV
Наступник: Педро I
 
Народження: 13 серпня 1311
Саламанка, Кастилія і Леон, Іспанія[1]
Смерть: 27 березня 1350 (38 років) або 26 березня 1350(1350-03-26)[2][3][…] (38 років)
Гібралтар, Британські заморські території, Велика Британія[5][6]
Причина смерті: чума
Поховання: Iglesia de San Hipólito (Córdoba)d
Країна: Кастильська Корона
Релігія: католицтво
Рід: Бургундська
Батько: Фердинанд IV
Мати: Констанція Португальська
Шлюб: Констанса Вільєнська[7] і Марія Португальська[7]
Діти: Педро I[7], Енріке II[7], Fadrique Alfonso, Lord of Harod[8], Tello de Castilla, Lord of Aguilar de Campood[8], Санчо Альбуркеркський, Pedro de Aguilard, Sancho Alfonso de Castillad, Juan Alfonso de Castillad[8], Juana Alfonso de Castillad, Pedro Alfonso de Castillad і Fernando Alfonso de Castillad
Автограф:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Альфо́нсо XI (ісп. Alfonso XI; 13 серпня 1311(13110813) — 26 березня 1350) — король Кастилії (1312—1350). Представник кастильської Бургундської династії. Син кастильського короля Фернандо IV. Прізвисько — Справедли́вий (ісп. el Justiciero).

Біографія

[ред. | ред. код]

Молоді роки

[ред. | ред. код]

Походив з Бургундської династії. Син Фернандо IV, короля Кастилії і Леону, та Констанції Португальської. Альфонсо не було і року, коли раптово помер його батько. Фернандо IV планував призначити регентом свого стрийка Хуана, мати Марію де Моліна, дружину Констанцію та брата Педро. Втім, він не встиг зробити остаточних розпоряджень щодо регентства до своєї смерті.

Тому в боротьбу за право опікуватися короля вступила вся аристократія. Одну групу очолював інфант Хуан, іншу — інфант Педро. Країна занурилася в хаос. Під час боротьби у 1313 році помирає мати короля. У 1314 році досягнуто домовленостей між інфантами Хуаном і Педро, за якою вплив цих регентів поділило державу на дві частини. Втім й тоді змови й протистояння між регентами-інфантами тривали.

Після загибелі обох регентів у 1319 році під час військової кампанії проти Гранадського емірату, регентом стає бабця короля — Марія де Моліна. Її фактичне правління тривало до 1321 року. Після цього регентську раду утворили стрийко-інфант Філіп, син короля Санчо IV, Хуан-Мануель, онук Фердинанда III, Хуан, син померлого інфанта Хуана. Альфонсо XI виріс серед змов, ставши віроломним, жорстоким і розпусним.

Самостійне правління

[ред. | ред. код]

Лише у 1325 році король зумів перебрати на себе фактичну владу. Того ж року одружився з Констансою, донькою принца Вільена. Із самого початку намагався зменшити вплив грандів та королівських родичів. Королівська влада посилилася в результаті скасування деяких військових орденів і встановлення жорсткого контролю над знаттю. У 1327 році його шлюб було анульовано. Наступного року одружився з донькою короля Португалії. У 1330 році у битві при Теба завдав поразки Гранадському емірату. У 1331 році Альфонсо де ла Серда визнав Альфонсо XI королем.

Одружившись із португальською інфантою, король незабаром став відкрито нехтувати нею і дав права королеви своїй коханці Леонорі де Гусман, що призвело до війни з тестем Афонсу IV, королем Португалії у 1332 році. Останнього підтримав принц Вільєна. Того ж року маври відвоювали фортецю Гібралтар. Лише під загрозою чергового нашестя маврів (кастильський флот зазнав поразки 1340 року) й за посередництвом папи римського Бенедикта XII супротивники змогли примиритися. Альфонсо XI неохоче погодився віддалити від себе коханку і повернути дружину.

З цього моменту перебував під впливом католицького духівництва. Задля поліпшення морали населення ще у 1332 році своїм наказом заборонив карткові ігри.

У 1340 році спільне військо Кастилії і Португалії у битві на Ріо-Саладо здобуло блискучу перемогу над військом султанату Маринідів, в результаті чого було захоплено багату здобич. 1341 року за допомогою генуезців Альфонсо XI розбив маврів на море, потім захопив Алькала-ла-Реаль. 1343 року переміг маврів у битві при Пальмонес. У 1344 році після дворічної облоги було захоплено важливе місто Альхесірас. Володіння королівства поширилися до Гібралтарської протоки.

Альфонсо XI втручався в Столітню війну між Англією та Францією, намагаючись розширити торгівлю вовною і отримати нові ринки збуту у Фландрії. Тому було укладено союз з королем Франції.

1350 року Альфонсо XI взяв в облогу Гібралтар, але помер від чуми під його стінами під час епідемії Чорної смерті, яка спалахнула в його таборі. Владу успадкував єдиний законний син Педро.

Сім'я

[ред. | ред. код]
Докладніше: Кастильський Бургундський дім
  • 1-а дружина: Констанса (1315/1317—1345), донька вільєнського князя Хуана.
  • 2-а дружина: Марія, донька Афонсу IV, короля Португалії
    • Фердинанд (1332—1333)
    • Педро I (1334—1369), король Кастилії (1350—1366, 1367—1369)
  • Коханка — Леонора де Гусман
  • Діти:
    • Педро Альфонсо (1330—1338), сеньйор Агілар
    • Санчо (1331—1343), сеньйор Ледесма
    • Енріке II (1334—1379), король Кастилії (1366—1367, 1369—1379)
    • Федериго (1333—1358), сеньйор Аро
    • Фернандо (1336—1350), 2-й сеньйор Ледесма
    • Тельо (1337—1370), сеньйор Агілар
    • Хуан (1341—1359), сеньйор бадахоса і Хереса-де ла Фонтьєра
    • Хуана (1342—після 1366), дружина Фернандо Руїса де Кастро
    • Санчо (1343—1375), граф Альбуркеркський
    • Педро (1345—1359)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Encyclopædia Britannica
  2. ↑ Find a Grave — 1996.
  3. ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  4. ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
  5. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119167573 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. ↑ http://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/03044181.2013.830981
  7. ↑ а б в г Kindred Britain
  8. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Emilio Sáez: Alfons XI. In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 1, Artemis & Winkler, München/Zürich 1980, ISBN 3-7608-8901-8, Sp. 401. (нім.)
  • Ferrer i Mallol, Maria Teresa. La frontera amb l'Islam en el segle XIV cristians i sarraïns al País Valencià. Editorial CSIC, 1988, p. 148. (ісп.)
  • Cañas Gálvez, Francisco de Paula (2014). Itinerario de Alfonso XI. Espacio, poder y corte (1325—1350). Madrid: Ediciones de La Ergástula. ISBN 978-84-941796-8-6. (ісп.)

Посилання

[ред. | ред. код]

́ Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альфонсо XI

Cawley, Charles, Castile & Leon, counts & kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альфонсо_XI&oldid=43526818