Анна Зеґерс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анна Зеґерс
нім. Anna Seghers
Ім'я при народженнінім. Netty Reiling
нім. Netti Reiling
ПсевдоAnna Seghers
Народилася19 листопада 1900(1900-11-19)[4][3][5]
Майнц, Німецька імперія[6][7][4]
Померла1 червня 1983(1983-06-01)[1][2][…] (82 роки)
Східний Берлін[7]
ПохованняДоротеенштадтський цвинтарd
Країна НДР
 Угорщина
 Німецький Райх
Місце проживанняБерлін
Париж
Мексика
Берлін
Adlershofd
Діяльністьписьменниця-романістка, боєць опору
Галузьроман
Alma materГайдельберзький університет Рупрехта-Карла (1922) і Кельнський університет (1920-ті)
Науковий ступіньдокторський ступінь
Знання мовнімецька[8][9]
ЧленствоАкадемія мистецтва НДРd, Association of Proletarian-Revolutionary Authorsd, Q1596407? і Schriftstellerverband der DDRd
Роки активностіз 1924
Жанрнаукова фантастика
Magnum opusThe Seventh Crossd
ПартіяКомуністична партія Німеччини і Соціалістична єдина партія Німеччини
БатькоIsidor Reilingd
МатиHedwig Reilingd
У шлюбі зJohann Lorenz Schmidtd
ДітиPierre Radvanyid і Ruth Radvanyid
Нагороди
IMDbID 0782037
Сайтanna-seghers.de

Анна Зе́ґерс (Anna Seghers, справжні ім'я та прізвище — Нетті Радваньї (Netty Radványi), уроджена Рейлінг (Reiling); 1900—1983) — німецька письменниця.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 19 листопада 1900 року в Майнці в єврейській родині, батько — антиквар і художній експерт. Навчалася в Кельнському і Гейдельберзькому університетах. У 1925 році вийшла заміж за угорського письменника і соціолога Ласло Радваньї, від шлюбу з яким у Анни Зеґерс народилося двоє дітей. Член Комуністичної партії Німеччини з 1928 року (з 1947 року член СЄПН).

У 1933 році після приходу до влади нацистів Зеґерс була ненадовго заарештована гестапо, а її книги спалені, після чого вона емігрувала до Франції. Фактично саме ця обставина зробила з «звичайної домогосподарки і матері сімейства» письменницю, полум'яного борця з нацистською ідеологією. Брала участь в антифашистському конгресі письменників (Іспанія, липень 1937). У 1940 році, коли гітлерівські війська вступили до Франції, Анна Зеґерс з окупованого Парижа переїхала на південь, в Марсель. Життя й долі вимушених мігрантів у портовому місті в очікуванні закордонної візи відображено в її романі «Транзит» (1944). У 1941 році вона перебралася в Мехіко, де заснувала антифашистський «Клуб Генріха Гейне» (Heinrich-Heine-Klub) і журнал «Вільна Німеччина» (Freies Deutschland).

Після закінчення Другої світової війни в 1947 році вона повернулася до Східної Німеччини і оселилася в Берліні.

У 1959 році був виданий роман «Рішення», а в 1968 було видано продовження — «Довіра».

Зеґерс була членом Світової ради миру і Комітету з міжнародних Ленінських премій; головою Союзу німецьких письменників (1958—1978); членом Німецької академії мистецтв.

Твори

[ред. | ред. код]
  • 1933 — Оцінена голова (Der Kopflohn)
  • 1935 — Шлях крізь лютий (Der Weg durch den Februar)
  • 1942 — Сьомий хрест (Das siebte Kreuz)
  • 1944 — Транзит (англ. Transit Visa — 1944, нім. Transit — 1947)
  • 1946 — Прогулянка мертвих дівчат (Der Ausflug der toten Mädchen)
  • 1949 — Мертві залишаються молодими (Die Toten bleiben jung)
  • 1949 — Весілля на Гаїті (Die Hochzeit von Haiti)
  • 1959 — Рішення (Die Entscheidung)
  • 1961 — Світло на ешафоті (Das Licht auf dem Galgen)
  • 1962 — Карибські історії (Karibische Geschichten)
  • 1968 — Довіра (Das Vertrauen)
  • 1980 — Три жінки з Гаїті (Drei Frauen aus Haiti)

Екранізації

[ред. | ред. код]

У 1944 році відомий американський кінорежисер Фред Циннеманн екранізував роман «Сьомий хрест» зі Спенсером Трейсі у головній ролі. У 2018 році за однойменним романом письменниці відомий німецький кінорежисер Крістіан Петцольд зняв фільм «Транзит».

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Зеґерс Анна // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 651. — ISBN 966-692-578-8.