Війна проти тероризму
| Війна проти тероризму | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 НАТО
|
Аль-Каїда | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Лідери країн НАТО
|
|||||||
| Втрати | |||||||
| невідомо | невідомо | ||||||
.svg){kind=small}
Війна́ про́ти терори́зму (англ. War on terror) — загальновживаний термін з галузі політики. У XXI ст. найвідоміший після подій 11 вересня 2001 року і реакції на них президента США Джорджа Вокера Буша. Тероризм у світі досі не подолано і за словами голови Міноборони Великої Британії Бена Воллеса він ще більше поширився[1].
Термін «війна проти тероризму» («війна з тероризмом») вперше вжили у західній пресі наприкінці XIX ст. для позначення зусиль урядів Російської імперії та країн Європи по боротьбі з атаками анархістів проти міжнародних політичних лідерів. Зокрема, його вжили у статті газети «The New York Times» від 2 квітня 1881 року. Багато анархістів самі називали себе в ту пору терористами[джерело?].
Наступного разу увагу громадськості до цього терміну була прикута під час боротьби британських колонізаторів з атаками єврейських терористичних організацій в Палестині в 1940-х. Саме цей термін вживала британська влада при оголошенні про боротьбу з організаціями Ірґун, Лехі.
Термін «війна проти тероризму» був відроджений після терористичних нападів 11 вересня 2001 року. 11 вересня 2001 року о 20:30[2], як повідомляли засоби масової інформації, в третій своїй заяві з приводу подій, що відбулися (в короткому телезверненні до нації з Овального кабінету), Джордж Вокер Буш заявив: «… і ми виграємо війну проти тероризму»[3]. Надалі цей термін став вживатися все частіше.
20 вересня того ж року у зверненні до Конгресу та американського народу, зачитаному на спільному засіданні обох палат парламенту США, Джордж В. Буш офіційно оголосив війну тероризму, заявивши: «Наша війна з тероризмом починається з „Аль-Каїди“, але цим не закінчиться. Вона не завершиться, поки кожна терористична група у світі не буде знайдена, зупинена та переможена». Пізніше, формулюючи доктрину війни проти тероризму Буш заявив: «…сьогоднішня війна з тероризмом подібна до Холодної війни. Це ідеологічна боротьба з ворогом, який зневажає свободу та переслідує тоталітарні цілі …». У тій же промові говорилося про операцію «Шок і трепет», і подвійність боротьби: по-перше, спіймати ворога та доставити його на суд, по-друге, поширювати свободу.
Після терактів у Лондоні 7 липня 2005 року британська влада стала виступати проти відтворення американської стратегії відповіді на терористичні напади, і термін «війна проти тероризму» вже активно не вживали. Він, однак, залишився для позначення скоординованих, в тому числі на рівні ООН, зусиль різних країн щодо протидії терористичним організаціям.
Улітку США вивело своїх військовослужбовців з Афганістану після майже 20 років війни.
Станом на вересень 2021 рік, як і напередодні 11 вересня 2001 року, терористи Талібану знову при владі в Афганістані та, як і раніше, вони зберігають тісні зв'язки з «Аль-Каїдою», що організувала теракти 11 вересня.
Війну з терором «не можна виграти тільки за допомогою жорсткої сили, — вважає адмірал Ставрідіс, колишній головнокомандувач силами НАТО. — Але поєднання жорсткої та м'якої сили — інструментів дипломатії, економічної допомоги, освіти — може значно знизити загрозу тероризму». Попри це, він додав, що світ став безпечнішим за останні двадцять років — переважно завдяки розгрому «Аль-Каїди», бойовики якої зараз зосереджені на виживанні[4].
В Іраку США досягла головної мети — повалення режиму Саддама Хусейна, але піти з країни не могли ще довгі роки. В Афганістані американці не домоглися жодної з поставлених цілей, окрім як ліквідували організатора терактів 11 вересня Усаму бен Ладена. США не змогла встановити демократію в Афганістані та перемогти глобальний тероризм. США в поспіху евакуювали з країни персонал і військових — в надії, що за ці роки 11 вересня не повториться.
За словами голови Міноборони Великої Британії Бена Воллеса тероризм поширився світом ширше, але його загроза «не є настільки сконцентрованою»[1].
Велика Британія поставила на озброєння групу безпілотників Protector для боротьби з тероризмом. Вони коштують понад $359 млн і можуть бути оснащені бомбами, ракетами, а також камерами, радарами для збору інформації. Апарати типу Protector можуть летіти 17 годин, дальність їх польоту — до 1931 км, тобто вдвічі дальша, ніж у безпілотників типу Reaper, дев'ять із яких стоять на озброєнні Британії[1].
- ↑ а б в Загроза тероризму стала більш глобальною за останні 20 років, кількість потенційних терористів зросла, - Воллес. 10.09.2021. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 11.09.2021.
- ↑ Бі-бі-сі: Хронологія 11 вересня 2001 року [Архівовано 5 березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Бі-бі-сі: Президент Буш звертається до нації (11 вересня 2001 року) [Архівовано 2 грудня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ От талибов - к талибам. История терактов 11 сентября и войны США с мировым терроризмом. BBC News Русская служба (рос.). Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
- Визначена особа чи підприємство // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 145. — ISBN 978-617-7627-10-3.
- Відповідь про війну з тероризмом на сайті Білого Дому [Архівовано 23 серпня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- ЦРУ та війна з тероризмом [Архівовано 8 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
