Династія У

Династія У
Дата створення / заснування	229, 221 і 198
Континент	Азія
Столиця	Ечжоу і Нанкін
Валюта	Давньокитайські гроші
Замінений на	Western Jin dynastyd
На заміну	Східна Хань
Історичний період	Період Саньго
Час/дата припинення існування	280
Династія У у Вікісховищі

   Царство У на 262 р.

Історія Китаю Історія Китаю:
Епоха неоліту
Три правителі і п'ять імператорів
Династія Ся
Династія Шан
Династія Чжоу		Західна Чжоу
		Східна Чжоу			Період Чуньцю
					Період Чжаньґо
Династія Цінь
(Династія Чу) — смутний час
Династія Хань		Західна Хань
		Династія Сінь, Ван Ман
		Східна Хань
Епоха трьох держав				Династія Вей	Династія Шу	Династія У
Цзінь			Західна Цзінь
			Шістнадцять варварських держав		Східна Цзінь
Південні та Північні династії
Династія Суй
Династія Тан
Династія Ляо		5 династій і 10 царств
		Північна Сун		Династія Сун
Династія Цзінь	Сі Ся	Південна Сун
Династія Юань
Династія Мін
Династія Цін
Республіка Китай
Китайська Народна Республіка				Республіка Китай

Ву, або Східна Ву (кит. трад. 東ひがし吳くれ, спр. 东吴, піньїнь: Dōng Wú, акад. Дун У), — одна з трьох китайських держав епохи Тридержавності, існування якої датується 222 р. — 280 р. н. е.

Початок держави Ву було покладено воєначальником Сунь Це (孙策 Sūn Cè), який під час загального повстання проти династії Хань у кінці ІІ століття захопив Цзяндун — землі на південь від нижньої течії Янцзи. У 200 році йому успадкував Сунь Цюань (孙权 Sūn Quán), який став поступово прибирати до своїх рук сусідні області. У 208 р. у важливій битві при Чібі армія Сун Цюаня у союзі із армією Лю Бея (засновника царства Шу) завдала поразки армії Цао Цао (засновнику царства Вей).

У 219 р. Сун Цюань зміг відбити у Цао Цао Цзінчжоу, а через десять років, у 229 р., він вирішив офіційно проголосити себе імператором. Сунь Цюань прийняв тронне ім'я Да-ді(大帝たいてい Dà-dì), а свою державу назвав Ву. Столицею країни він призначив місто Цзяньє (сучасний Нанкін).

Держава Ву, спираючись на такий важливий і природний кордон як річка Янцзи, створила річковий флот і стала нападати на царство Вей. У той же час Ву прагнула поширити свій вплив на південь від Янцзи. Займана Ву територія охоплювала сучасні провінції у середній та нижній течіях Янцзи, а також Фуцзянь, Ґуандун і Ґуансі-Чжуанський автономний район. У період правління ханьської династії цей регіон Китаю був мало освоєний. Нечисленне населення займалося головним чином підсічно-вогневим землеробством. В епоху нестабільності сюди часто прямували переселенці з півночі, що сприяло загальному піднесенню області. Однак щільність населення та умови землеробства на території держави Ву все-таки сильно поступалися сусідам. У цьому і полягала головна слабкість цього царства.

Розташована на краю китайської цивілізації держава Ву не могла протистояти багатшому та процвітаючому північно-китайському царству Вей (з 265 р. відоме як Цзинь). У 280 р. у Ву вторглися одразу декілька армій Цзінь під командуванням полководця Ду Юя. Цзіньський флот підтримував сухопутні війська Ду Юя і практично блокував флот Ву. Останній правитель Ву — Сун Хао (孙皓 Sūn Hào) завзято захищався, але врешті був взятий у полон. Цзіньці відвезли його у Лоян, зберігши йому життя. На цьому держава Ву припинила своє існування.

Культура

У цей час до Китаю проникають буддистські школи. Під впливом індійських місіонерів розвиваються нові напрямки мистецтва. Вони значний вплив справили на художника того часу, новатора живопису Цао Бусіна.

Імператори У

Посмертне ім'я	Особисте ім'я	Період правління	Девіз правління та роки девізу
Історично використовується особисте ім'я
Да-ді 大帝たいてい Dàdì	Сун Цюань 孫まご權けん Sūn Quán	222—252	Хуанву (黃き武たけ Huáng-wǔ) 222—229 Хуаньлун (黃き龍りゅう Huánglóng) 229—231 Цзяхе (嘉よしみ禾 Jiāhé) 232—238 Чіу (赤あか烏がらす Chìwū) 238—251 Тайюань (太ふとし元もと Tàiyuán) 251—252 Шеньфен (神かみ鳳おおとり Shénfèng) 252
Куайцзи-ван 會かい稽王 Kuàijī Wáng чи Хоугуань-хоу 候こう官かん侯こう Hòuguān Hóu	Сунь Лян 孫まご亮あきら Sūn Liàng	252—258	Цзяньсин (建けん興おき Jiànxīng) 252—253 Уфен (五ご鳳おおとり Wǔfèng) 254—256 Тайпін (太平たいへい Tàipíng) 256—258
Цзин-ді 景けい帝みかど Jǐngdì	Сунь Сю 孫まご休きゅう Sūn Xiū	258—264	Юн'ань (永安えいあん Yǒng'ān) 258—264
Учен-хоу 烏がらす程ほど侯こう Wūchéng Hóu чи Гуймін-хоу 歸命きみょう侯こう Gūimìng Hóu	Сунь Хао 孫まご皓あきら Sūn Hào	264—280	Юаньсин (元もと興きょう Yuánxīng) 264—265 Ганьлу (甘露かんろ Gānlù) 265—266 Баодин (寶たから鼎かなえ Bǎodǐng) 266—269 Цзяньхен (建けん衡 Jiànhéng) 269—271 Фенхуан (鳳凰ほうおう Fènghuáng) 272—274 Тяньце (天てん冊さつ Tiāncè) 275—276 Тяньсі (天てん璽 Tiānxǐ) 276 Тяньцзи (天てん紀き Tiānjì) 277—280