Козані
Козані Κοζάνη |
|
---|---|
Будинок-музей Георгіоса Лассаніса | |
Координати: 40°18′ пн. ш. 21°47′ сх. д. / 40.300° пн. ш. 21.783° сх. д. | |
Країна | Греція |
Децентр. адміністрація | Адміністрація Епіру і Західної Македонії |
Периферія | Західна Македонія |
Периф. одиниця | Козані |
Колишні адмін. одиниці | |
- Регіон | Македонія |
- Ном | Козані |
Розташування на мапі ному |
|
Уряд | |
- мер | Лазарос Малутас |
Площа | |
- Повна | 366,018 км² |
Висота над р.м. | 710 м |
Населення (2001[1]) | |
- Усього | 47 451 |
Часовий пояс | EET/EEST (UTC+2/3) |
Поштовий код | 501 00 |
Телефонний код(и) | +30 2461 |
Авто | KZ |
Вебсайт: www.kozanh.gr |
Коза́ні (грец. Κοζάνη, тур. Kozana), інколи Кожа́ни (болг. і мак. Кожани) — місто в Греції, у периферії Західна Македонія, столиця однойменного ному Козані. Транспортний вузол у сполученні між Центральною Македонією, Фессалією та Епіром. Місто обслуговує Національний аеропорт Козані «Філіппос».
В районі сучасного Козані археологами знайдено багато артефактів, датованих від епохи античності до візантійської доби. У східному районі Козані був знайдений стародавній некрополь, перші поховання якого віднесені до залізної доби. За часів правління Філіппа II Македонського регіон носив назву Елімея і був частиною, так званої, Верхньої Македонії. На північний захід від сучасного міста, на взгір'ї Сйопото існувало поселення Калівія у період між 1100 та 1300 рр., залишки якого збереглись донині.
Власне ж місто Козані було засноване православною громадою, яка після османського завоювання Еллади, переселилась з рівнин Македонії у гори приблизно н азламі 14 та 15-го століть. З 1392 року сюди переселилось також багато православних християн з Епіру.
Перша писемна згадка про місто з'явилась лише 1528 року в Османському регістраті як про поселення з 91 будинку, 23 неодруженими чоловіками та 15 вдовицями.[2] У 1664 року було зведено чудова церкву Святого Миколая. 1668 року — бібліотеку та знаменита училище Козані. На зламі 17 та 18-му століть жваві торговельні відносини з країнами Центральної Європи дали можливість місту розвиватися.
Проте 1770 року економічне зростання призупинилось через конфлікт, який спалахнув між мешканцями Козані та купців Козаніте у Центральній Європі, які зробили значний внесок у процвітання міста. Одночасно турецькі беї почали проводити грабіжницьку політику щодо заможних містян. Вторгнення Аслан-бея 1830 року взагалі спустошило місто. За даними перепису населення 1904 р. у місті мешкало 12 000 греків та 350 влахів, нащадки яких здебільшого продовжують жити у Козані.
В ході Першої Балканської війни грецька армія вступила у Козані 11 жовтня 1912 року, після її перемоги над Османської армією у битві при Сарантопаро місто було приєднане до незалежної Греції. У 1923 році в результаті обміну населенням між Грецією та Туреччиною, близько 1 400 сімей греків з Понту і Малої Азії були переселені до Козані.
Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Середня температура, °C | 6 | 8 | 11 | 17 | 20 | 25 | 29 | 27 | 25 | 18 | 13 | 6 | 17 |
Найвища зареєстрована температура, °C | 18 | 18 | 21 | 27 | 30 | 36 | 37 | 35 | 31 | 27 | 25 | 16 | 37 |
Середня температура, °C | -1 | 0 | 1 | 6 | 10 | 13 | 16 | 16 | 13 | 8 | 4 | 0 | 7 |
Найнижча зареєстрована температура, °C | -16 | -8 | -11 | -5 | 2 | 7 | 11 | 7 | 7 | -2 | -5 | -12 | -16 |
Джерело:[3] |
- За назвою міста Козані свою назву отримав грецький технічний сорт винограду Козанітіс.
Рік | Місто | Муніципалітет |
---|---|---|
1971 | 23,240 | - |
1981 | 31,120 | - |
1991 | 31,553 | 43,395 |
2001 | 38,591 | 49,812 |
- Георгіос Сакелларіос — медик, новогрецький поет.
- Георгіос Лассаніс — педагог, учасник Грецької революції.
- Еврипідіс Бакірдзіс — політик.
- Ніколас Асімос — композитор.
- Анна Діамантопулу — політик, єврокомісар, міністр освіти і релігії Греції.
- Ієрокліс Столтідіс — футболіст Олімпіакос.
- ↑ Δείτε
τ η Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009. - ↑ Χατζηιωάννου
Μ .-Χ . 2000:32.Η ιστορική εξέλιξητ ω ν οικισμώνσ τ η ν περιοχήτ ο υ Αλιάκμωνα κατάτ η ν Τουρκοκρατία.Ο κώδικαςα ρ . 201 της Μονής Μεταμορφώσεωςτ ο υ Σωτήρος Ζάβορδας. Αθήνα: Κέντρο Νεοελληνικών Ερευνών/Εθνικού Ιδρύματος Ερευνών. - ↑ Weatherbase. Архів оригіналу за 9 Листопада 2020. Процитовано 10 Січня 2011.