Лінія Керзона

Лінія Керзона на польській мапі

Лінія Керзона (англ. Curzon Line) — умовна демаркаційна лінія, яку запропонував Джордж Керзон як можливий кордон перемир'я у війні між більшовицькою Росією і щойно відновленою Польською республікою під час Польсько-радянської війни 1920—1921 рр.

Історія

У грудні 1919 року міністр закордонних справ Великої Британії Джордж Керзон запропонував лінію, що проходить через Гродно — Ялівку — Немирів — Берестя — Дорогуськ — Устилуг, на схід від Грубешова, через Крилів, на захід від Рави-Руської, на схід від Перемишля аж до Карпат як кордон Польщі й Радянської Росії під час наступу радянської армії на Варшаву.

Спочатку план Керзона з перемир'я Російська СФРР не прийняла, відчуваючи на момент подання лінії кордону перевагу. Пізніше вже Польська республіка не захотіла приймати кордон по лінії Керзона, оскільки ситуація змінилася на її користь. Як кордонна лінія, лінія Керзона не відігравала жодної ролі в упровадженні польсько-радянського кордону 1921 року. Натомість підписаний 18 березня 1921 Ризький мирний договір відвів Польщі майже 135 000 км² на схід від лінії Керзона, що в середньому на 200 км віддалена на схід від неї.

Польська карта, що показує частку польського населення за даними переписів до Першої світової війни і перепису 1916 року

Лінія Керзона далеко не повністю враховувала межі етнічного розселення українців. На захід від неї опинилися чотири українські етнічні і історико-культурні регіони: Надсяння, Лемківщина, Холмщина і Підляшшя.

Уперше «Керзонову лінію» як східний кордон Польщі визначила Найвища Рада Антанти 8 грудня 1919 р.

«Керзонову лінію» з поправками на користь СРСР встановлено як німецько-радянський кордон у договорі між Третім Рейхом й СРСР 28 вересня 1939. При утворенні німцями дистрикту Галичина межу було пересунуто на схід на 20—30 км.

Востаннє «Керзонову лінію» прийнято, цього разу знову з поправками на користь Польщі, як польсько-радянський кордон на Ялтинській конференції (лютий 1945), її згодом санкціонував договір між СРСР і Польщею 16 серпня 1945 р.

Див. також

• Закерзоння
• Лінія Бертелемі
• Лінія Бота
• Лінія Дельвіга
• Лінія Макмагона

Література

• О. І. Ганжа. «Керзона лінія» [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 175. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• О. І. Ганжа. Керзона лінія [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• В. І. Головченко. Керзона лінія // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Посилання

• Керзона лінія [Архівовано 13 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Стаття «Лінія Керзона» [Архівовано 11 січня 2018 у Wayback Machine.] на порталі «Минуле та теперішнє» [Архівовано 13 січня 2018 у Wayback Machine.]
• Тадеуш Анджей Ольшанський «Формування польсько-українського кордону» [Архівовано 29 жовтня 2007 у Wayback Machine.]