Неблагородні метали
Неблагородні метали — метали, звичайні та недорогі, на відміну від дорогоцінних металів, таких як золото чи срібло[1]. У нумізматиці монети часто встановлювали свою вартість за вмістом дорогоцінних металів, однак недорогоцінні метали також використовувалися в монетах у минулому та сьогодні[2].
На відміну від благородних металів, недорогоцінні метали можна відрізнити тим, що відносно легко окислюються або піддаються корозії та по-різному реагують з розбавленою соляною кислотою (HCl) з утворенням водню. Приклади включають залізо, нікель, свинець і цинк. Мідь також вважається неблагородним металом, оскільки вона відносно легко окислюється, хоча не реагує з HCl.
У гірничій справі та економіці термін «неблагородні метали» стосується промислових кольорових металів, за винятком дорогоцінних металів. До них відносяться мідь, свинець, нікель і цинк[3].
Агенція митної та прикордонної служби США має ширше визначення комерційних неблагородних металів. Його перелік включає, крім міді, свинцю, нікелю та цинку, такі метали: залізо та сталь, алюміній, олово, вольфрам, молібден, тантал, кобальт, вісмут, кадмій, титан, цирконій, сурма, марганець, берилій, хром, германій, ванадій, галій, гафній, індій, ніобій, реній, талій та їх сплави[4].
У контексті гальванізованих металевих виробів недорогоцінний метал лежить в основі металевого покриття, позаяк мідь лежить в основі срібла в плиті Шеффілда.
- ↑ Meaning of base metal in English. Lexico (англ.). Архів оригіналу за 18 липня 2022. Процитовано 18 липня 2022.
- ↑ Introduction to Numismatic Terms and Methods. American Numismatic Society (англ.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
- ↑ Base Metal and Iron Ore Mining, Pollution Prevention and Abatement Handbook. WORLD BANK GROUP 1998 (PDF) (англ.). 2016. Архів оригіналу (PDF) за 9 вересня 2016. Процитовано 2 червня 2010.
- ↑ What Every Member of the Trade Community Should Know About: Household Articles of Base Metal, U.S. Customs and Border Protection (PDF) (англ.). U.S. Department of Homeland Security. Січень 2010. с. 29. Процитовано 18 липня 2022.