Координати: 49°59′48″ пн. ш. 31°56′40″ сх. д. / 49.99667° пн. ш. 31.94444° сх. д. / 49.99667; 31.94444
Очікує на перевірку

Нехайки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Нехайки
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Золотоніський район
Тер. громада Драбівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA71040070110013655
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Перша згадка 1629
Населення 1051 чоловік (на 2001 рік)
Площа 4,814 км²
Поштовий індекс 19831
Телефонний код +380 4738
Географічні дані
Географічні координати 49°59′48″ пн. ш. 31°56′40″ сх. д. / 49.99667° пн. ш. 31.94444° сх. д. / 49.99667; 31.94444
Середня висота
над рівнем моря
103 м[1]
Водойми річка Супій
Відстань до
обласного центру
62,2 (фізична) км[2]
Найближча залізнична станція Кононівка
Відстань до
залізничної станції
35 км
Місцева влада
Адреса ради смт. Драбів
Староста Вигулярний Єгор Олександрович
Карта
Нехайки. Карта розташування: Україна
Нехайки
Нехайки
Нехайки. Карта розташування: Черкаська область
Нехайки
Нехайки
Мапа
Мапа

Неха́йкисело в УкраїніЗолотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Драбівської селищної громади. Село розташоване в лівобережній частині заплави річки Супій за 20 км від центру громади — селища Драбів та за 35 км від залізничної станції Кононівка.

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше в письмових документах село згадується в 1629 році, коли польські магнати проводили перепис своїх маєтностей. Нанесено воно і на карту Боплана, яка укладалася в 3040-х роках XVII століття. Серед лісів, у зручному для оборони місці, оселився козак Данило Нехайко. Від першого поселенця походить назва села.

У 1760 в селі була Покровська церква.[3]

Село є на мапі 1800 року.[4]

У 17561759 роках тут бував Григорій Сковорода, а в 1835 році Євген Гребінка. Після відвідин села він написав оповідання «Вот кому зозуля куковала», де писав «Весьма хорошее село Нехайки, сдесь все такие чистенькие беленькие избы, таким литвинам и во сне не видывать…».

У 1854 році збудовано церкву, на якій встановлено найбільші дзвони в окрузі. Їх дзвін було чути і в Яготині, і в Переяславі, і в Золотоноші. Громада багато уваги приділяла освіті. Відтак на взяті у позику гроші побудовано в 1907 році нову школу.

Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 600 мешканців села.[5]

304 нехайківці билися на фронтах радянсько-німецької війни, з них 131 нагороджено орденами й медалями Союзу РСР, льотчик-винищувач І. Н. Степаненко, який зробив 395 бойових вильотів, брав участь у 112 повітряних боях, двічі удостоєний звання Героя Радянського Союзу. У сільському парку встановлено його бронзовий бюст. На честь загиблих земляків у період війни споруджено обеліск Слави.

Станом на 1972 рік в селі проживало 1 710 людей, тут містилася центральна садиба колгоспу «3ірка», за яким було закріплено 3,6 тисяч га земельних угідь, у тому числі 2,9 тисяч га орної землі. Напрям господарства був зерновобуряковий з розвинутим м'ясо-молочним тваринництвом. На той час в селі працювали середня школа, де навчалося 355 учнів, клуб на 250 місць, бібліотека з книжковим фондом 15 тисяч примірників, дитячі ясла, аптека, філія зв'язку, ощадна каса, три магазини.

Сучасність

[ред. | ред. код]

В селі діє сільський краєзнавчий музей, створений силами працівників школи, учнів, громадськості села. Велика заслуга в створенні музею належить колишньому директору школи В. Г. Деркачу. Експозиція музею розміщена в 11 залах, у яких розповідається про історію рідного краю від давно минулих часів до сьогодення.

На території села працюють Нехайківський навчально-виховний комплекс, загальноосвітня школа І-III ступенів, дошкільний навчальний заклад, лікарська амбулаторія, Будинок культури.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення — 1051 чоловік (на 2001 рік).

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 1 031 98,10 %
Російська 20 1,90 %
Разом 1 051 100,00 %

Громада села

[ред. | ред. код]

Видатні люди, уродженці та жителі села, які тут народились, виховувались, жили і працювали:

Зображення

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Погода в Україні
  2. maps.vlasenko.net(рос.)
  3. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст.485 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
  4. Карта Малороссийской губернии из атласа Вильбрехта. www.etomesto.ru. Процитовано 22 жовтня 2021.
  5. Голодомор 1932-33 років на Черкащині. Портал Черкаської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 11 червня 2013.
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]