Никорак Ірина Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Никорак Ірина Петрівна

Ірина Никорак, вересень 2020
Народний депутат України
Нині на посаді
На посаді з27 березня 2023
Народилася12 вересня 1987(1987-09-12)[1] (37 років)
Вижниця, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Відома якполітична діячка, волонтерка
КраїнаУкраїна і СРСР
Національністьукраїнка
Alma materЮридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2010)
Політична партіяЄвропейська Солідарність
Никорак Ірина Петрівна на сайті Верховної Ради
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Європейська солідарність 28 березня 2023 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Никорак Ірина Петрівна (нар. 12 вересня 1987, Вижниця, Чернівецька область) — українська політична діячка, народна депутатка України IX скликання від партії Європейська солідарність.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Освіта

[ред. | ред. код]

Народилася 12 вересня 1987 року у Вижниці Чернівецької області.

2004—2010 — навчалася на юридичному факультеті КНУ ім. Тараса Шевченка за спеціальністю правознавство, отримала диплом магістра права з відзнакою за спеціальністю «цивільне право»[2].

2012 — закінчила економічний факультет Інституту післядипломної освіти КНУ, спеціаліст у галузі фінансів.

2015 — отримала диплом магістра державного управління в Національній академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «політичне та публічне управління»[2].

2015 — магістр бізнес адміністрування в Інституті післядипломної освіти Університету КРОК за спеціалізацію «управління бізнес процесами та проектами», MBA в «Швейцарській бізнес-школі Montreux»[3].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

2010—2011 — розпочала трудову діяльність на посаді юрисконсультанта в ПАТ Мостобуд[4][5].

2011 — юрист у компанії «Інтегрітес», 2012—2014 — юрисконсультант у девелоперській компанії.

Політика

[ред. | ред. код]

Політичну кар'єру розпочала помічницею народного депутата VIII скликання від партії «Народний фронт» Олександра Присяжнюка, а потому — народного депутата IX скликання від «Європейської Солідарності» Сергія Алєксєєва.

2014—2019 — секретар депутатських груп Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Китайською Народною Республікою, Австрійською Республікою, Королівством Саудівська Аравія, Єгиптом.

2015 — обрана депутатом Київської міськради від БПП «Солідарність» на 64 окрузі в Оболонському районі.

У 2015 — засновниця ГО «Смілива Україна», яка у період широкомасштабного вторгнення запезпечувала продуктами харчування, медикаментами, одягом, засобами гігієни тощо дорослих та дітей. Здійснювала допомогу військовим на фронті, госпіталям та лікарням.

2018 — радник мера Києва на громадських засадах.

До 2019 року керувала ГО «SILK LINK». Громадська організація була майданчиком для ділової і політичної взаємодії між Україною, Китаєм і країнами Європи.

З 2020 року — секретар депутатської групи ВРУ з міжпарламентських зв'язків з Китайською Народною Республікою.

25 жовтня 2020 — обрана до Київради від партії «Європейська Солідарність» в Оболонському районі, перший заступник комісії Київської міськради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою.

З 2022 — засновниця соціального проєкту із забезпечення жінок-військовослужбовців якісною жіночою формою — ARMWOMENNOW.

З 2023 — засновниця ArmWomen Hub — хабу з надання ментальної та психологічної підтримки і менторського супроводу жінок-військових та ветеранів.

З 2023 — автор і ведуча ютуб-каналу про жінок-військовослужбовців в українській армії ArmWomenBlog[6].

27 березня 2023 року стала народним депутатом IX скликання від партії «Європейська Солідарність» замість Михайла Забродського[7][8]. Членкиня Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів[9].

Родина

[ред. | ред. код]
  • Чоловік — Еміль Соловйов. Забудовник, колишній військовий, колишній очільник ТОВ «К. А.Н Девелопмент». Закінчив Київське вище військове авіаційне інженерне училище. Станом на 2023 Соловйов — генеральний директор групи компаній «НЕСТ»[10]. Спільно виховують сина.
  • Батько — Петро Никорак, працював на керівних посадах в ПАТ «Мостобуд».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://lb.ua/file/person/3139_nikorak_irina_petrivna.html
  2. ↑ а б Никорак Ірина Петрівна. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 10 квітня 2023.
  3. ↑ Никорак Ірина Петрівна. LB.ua. Процитовано 10 квітня 2023.
  4. ↑ https://youcontrol.com.ua/fpg/default/group-info/?id=627
  5. ↑ Никорак Ірина Петрівна — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 10 квітня 2023.
  6. ↑ https://www.youtube.com/@armwomennow
  7. ↑ ЦВК визнала обраною народним депутатом Ірину Никорак. LB.ua. Процитовано 10 квітня 2023.
  8. ↑ У Раді з'явився новий нардеп замість Забродського. РБК-Украина (укр.). Процитовано 10 квітня 2023.
  9. ↑ Постанова Верховної Ради України від 3 травня 2023 року № 3090-IX «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання"»
  10. ↑ «Ми віримо в Україну та впевнені в її процвітанні у майбутньому», — Еміль Соловйов, CEO НЕСТ

Джерела і посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Никорак_Ірина_Петрівна&oldid=41139341