Платформа за життя та мир
Платформа за життя та мир ПЗЖМ | |
---|---|
Країна | Україна |
Голова партії | Бойко Юрій Анатолійович |
Засновник | Бойко Юрій Анатолійович |
Дата заснування | 21 квітня 2022 |
Штаб-квартира | Київ, Україна |
Ідеологія | Від центристів до лівоцентристів: Соціал-демократія[1] Проєвропеїзм[2] |
Союзники та блоки | Слуга народу |
Відкололась від | «За життя» Опозиційний блок |
Місць у Верховній раді | 25 / 450
|
Платформа за життя та мир (ПЗЖМ[3]) — депутатська група у Верховній Раді України.
Заснована 21 квітня 2022 року колишніми членами проросійської[4][5][6] політичної партії «Опозиційна платформа — За життя», яка була заборонена 19 березня 2022 рішенням Президента України Володимира Зеленського та РНБО[7][8]. Група підтримує дії уряду та президента України[9].
Після подій Євромайдану «Партія регіонів» де-факто перестала існувати, колишні її члени заснували «Опозиційний блок».[10]
На парламентських виборах 2014 року «Опозиційний блок» посів 4-е місце, набравши 9,43 % голосів і отримав 29 мандатів.
У листопаді 2018 року «За життя» та деякі члени партії «Опозиційного блоку» об'єдналися в «Опозиційну платформу — За життя», однак розбіжності, що виникли на ґрунті даного міжпартійного об'єднання, призвели до розколу в лавах «Опозиційного блоку» і виходу з партії «За життя» Євгена Мураєва, який створив свою власну політичну силу «Наші».[11]
На президентських виборах 2019 року кандидат від «ОПЗЖ» Юрій Бойко посів 4 місце, отримавши підтримку 11,67 % виборців (2 206 216 голосів).
На виборах до парламенту 2019 року партія «Опозиційна платформа — За життя» отримала підтримку 13,05 % (1 908 087 голосів) за партсписками, також пройшли 6 кандидатів у мажоритарних округах. Таким чином, у Верховній Раді IX скликання партія отримала 44 місця.
Після початку вторгнення Росії в Україну основна частина «ОПЗЖ» зайняла проукраїнську позицію[12], хоча серед членів партії був поширений і колабораціонізм.[13]
У березні діяльність проросійських партій, включаючи «ОПЗЖ», було припинено[14], а в червні заборонено рішенням суду.[15] 14 квітня було припинено діяльність фракції «ОПЗЖ» у Верховній Раді.[16]. 21 квітня колишні члени «ОПЗЖ» (25 осіб) створили депутатську групу «Платформа за життя та мир», її лідером став колишній співголова «ОПЗЖ» Юрій Бойко.[17]
17 липня «ОПЗЖ» подала апеляцію на свою заборону.[18]
До своєї заборони «ОПЗЖ» була проросійською партією і дотримувалася ідей соціал-демократії[19].
Невідомо, чи змінилися внутрішньополітичні погляди колишніх членів ОПЗЖ після початку вторгнення, оскільки ПЗЖМ підтримує всі ініціативи влади, проте зовнішньополітичні погляди змінилися кардинально. ПЗЖМ відмовилася від євроскептицизму, нині виступаючи за європейську інтеграцію України.[20]
- ↑ Ілона Завальнюк (11 липня 2022). Лідер ОПЗЖ розповів, що робитиме після заборони партії. UA-News (укр.). Процитовано 11 серпня 2022.
- ↑ Юрий Смирнов (30 травня 2022). Бойко под флагом ЕС, Медведчук с компроматом. Как ОПЗЖ разлагается и думает о реванше. ЛІГА.net (рос.). Процитовано 11 серпня 2022.
- ↑ Балачук, Ірина (21 квітня 2022). Нардепи з ОПЗЖ вирішили назватись ПЗЖМ. Українська правда (укр.). Процитовано 14 серпня 2023.
- ↑ ПРЕДВЫБОРНАЯ ПРОГРАММА ПАРТИИ "ОППОЗИЦИОННАЯ ПЛАТФОРМА - "ЗА ЖИЗНЬ". LB.ua. Процитовано 13 грудня 2022.
- ↑ Рабинович: Строим мир с Россией, но говорим: Крым - это Украина. 22 сентября 2021. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 1 травня 2023.
- ↑ Медведев встретился с лидерами «Оппозиционной платформы – За жизнь». Единая Россия (рос.). Процитовано 13 грудня 2022.
- ↑ Зеленский ввел в действие решение СНБО о пророссийских партиях. Реакции ОПЗЖ и "Партии Шария". ФОКУС (рос.). 20 березня 2022. Процитовано 13 грудня 2022.
- ↑ Минус ОПЗЖ, Партия Шария, Наши. СНБО прекратил деятельность на Украине 11 партий. ФОКУС (рос.). 20 березня 2022. Процитовано 13 грудня 2022.
- ↑ «Работают конструктивно». В Слуге народу заявили, что сотрудничают с нардепами ОПЗЖ. Процитовано 13 грудня 2022.
- ↑ Виталий Червоненко (23 вересня 2014). Чем отличается "Оппозиционный блок" от Партии регионов?. BBC News Україна (рос.). Процитовано 11 серпня 2022.
Несмотря на заявление руководителя Партии регионов Бориса Колесникова об отказе от участия в выборах, большинство знаковых фигур, которые там оставались до недавнего времени, будут баллотироваться по списку "Оппозиционного блока"
- ↑ Азад Сафаров (21 листопада 2018). Раскол в "Оппозиционном блоке": изменения на пророссийском политическом фланге Украины. Deutsche Welle (рос.). Процитовано 11 серпня 2022.
- ↑ Богдан Боднарук (29 квітня 2022). Остался один фронтмен – Бойко: зачем нардепы из ОПЗЖ решили назваться ПЗЖМ. 24 канал Україна (рос.). Процитовано 11 серпня 2022.
…партия ОПЗЖ, до последнего времени являвшаяся политическим клубом проводников "русского мира", кардинально пересмотрела свою политическую позицию. Следствием этого стало перевоплощение этой политсилы.
- ↑ Виолетта Орлова (3 травня 2022). Корниенко рассказал о депутатах-коллаборантах в местных советах, большинство которых из "ОПЗЖ". УНІАН (рос.). Процитовано 11 серпня 2022.
- ↑ В Украине приостановили деятельность ОПЗЖ и еще десяти пророссийских партий. Настоящее время (рос.). 20 березня 2022. Процитовано 11 серпня 2022.
- ↑ Украинский суд запретил партию "Оппозиционная платформа - За жизнь". BBC Росія (рос.). 20 червня 2022. Процитовано 11 серпня 2022.
- ↑ Мария Федотова (14 квітня 2022). Деятельность фракции ОПЗЖ в Раде приостановлена на основании решения СНБО. Коммерсантъ (рос.). Процитовано 11 серпня 2022.
- ↑ Нардепы из запрещенной ОПЗЖ создали депутатскую группу "Платформа за жизнь и мир". «Фокус» (рос.). 21 квітня 2022. Процитовано 11 серпня 2022.
- ↑ Валентина Романенко (17 липня 2022). ОПЗЖ и еще несколько пророссийских партий обжалуют свой запрет. Українська правда (рос.). Процитовано 11 серпня 2022.
- ↑ Що обіцяє виборцям «Опозиційна платформа — За життя». ЕкспертниЙ аналіз програми. Tvoemisto.tv (рос.). Процитовано 11 серпня 2022.
- ↑ "Путин разрушил мой город", - Бойко из запрещенной партии удивил заявлением о войне. ВИДЕО. From-UA (рос.). 11 липня 2022. Процитовано 11 серпня 2022.
Бойко всеми руками за евроинтеграцию и евробудущее Украины, полностью перечеркивает возможность нормализации после всего случившегося отношений с Россией