Ролан Дюма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ролан Дюма
фр. Roland Dumas
Ім'я при народженніфр. Roland Léon Louis Dumas[1]
Народився23 серпня 1922(1922-08-23)[3][4][…]
Лімож[1]
Помер3 липня 2024(2024-07-03)[2][1] (101 рік)
IV округ Парижа, Paris Centred, Париж, Франція[1]
Країна Франція
Діяльністьполітик, дипломат, адвокат, учасник французького Руху Опору
Галузьправо[6] і політика[6]
Alma materІнститут політичних досліджень і Лондонська школа економіки та політичних наук
Знання мовфранцузька[7]
УчасникДруга світова війна
Посададепутат Національної асамблеї Франції, депутат Національної асамблеї Франції, депутат Національної асамблеї Франції, депутат Національної асамблеї Франції, депутат Національної асамблеї Франції, міністр закордонних справ Франції, міністр закордонних справ Франції, президент, міністр закордонних справ Франції, міністр закордонних справ Франції і member of the Consitutional councild
ПартіяСоціалістична партія
БатькоGeorges Dumasd
Автограф
Нагороди
Воєнний хрест 1939—1945 офіцер ордена Почесного легіону Grand Cross 1st class of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» Медаль «20 років Конституції Республіки Казахстан»
IMDbID 2106355

Ролан Дюма (фр. Roland Dumas), (19222024), французький громадсько-політичний діяч, дипломат.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 23 серпня 1922 року в місті Лімож, Франція.

Під час фашистської окупації Франції, був активним учасником руху опору.

З 1945 — працював журналістом, адвокатом, юридичним консультантом відомих діячів Опору, учасник низки великих політичних процесів. Тричі обирався депутатом Національних зборів від Французької соціалістичної партії.

З 1981 по 1984 — політичний радник Президента Франції Франсуа Міттерана.

З 1983 по 1984 — міністр у європейських справах Франції.

З 1984 по 1986 — міністр зовнішніх зносин Франції в кабінеті Лорана Фабіуса.

З 1988 по 1993 — міністр закордонних справ Франції в кабінетах Мішеля Рокара, Едіта Крессона та П'єра Береговуа.

З 1995 по 2000 — президент Конституційного Суду Франції.

У 2000 — звинувачений у корупції та засуджений до 6-ти місяців ув'язнення.

У 2003 — апеляційний суд Франції скасував вирок.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]