Старостін Сергій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Анатолійович Старостін
Народився24 березня 1953(1953-03-24)
Москва, СРСР
Помер30 вересня 2005(2005-09-30) (52 роки)
Москва, Росія
·інфаркт міокарда
ПохованняНове Донське кладовище
КраїнаСРСР СРСР, Росія Росія
Діяльністьмовознавець
Alma materМосковський державний університет
Галузьлінгвістика
ЗакладІнститут Санта-Фе
Вчене званнячлени-кореспонденти РАНd
Науковий ступіньдоктор філологічних наук
Відомі учніSvetlana Burlakd
Старостін Георгій Сергійович
Аспіранти, докторантиSvetlana Burlakd
Kirill Babaevd
Старостін Георгій Сергійович
БатькоQ4440674?
ДітиСтаростін Георгій Сергійович
Нагороди

Сергій Анатолійович Старостін (24 березня 1953, Москва, СРСР — 30 вересня 2005, Москва, Росія) — радянський та російський лінгвіст. Спеціаліст в галузі сходознавства, індоєвропеїстики та компаративістики.

Біографія

[ред. | ред. код]

Старостін зацікавився лінгвістикою в школі. На шкільній Олімпіаді з мовознавства та математики для учнів 8-11 класів він став одним із переможців, коли навчався лише у п'ятому класі.

Закінчив відділення структурної та прикладної лінгвістики філологічного факультету МДУ. В студентські роки Сергій Старостін опублікував роботу з реконструкції японської прамови. Під час навчання регулярно брав участь в лінгвістичних експедиціях на Північний Кавказ.

Після закінчення університету Старостін вступив до аспірантури Інституту сходознавства АН СРСР. Кандидатська дисертація (1979): «Реконструкція давньокитайської фонологічної системи». Докторська дисертація (1992) присвячена алтайським мовам.