Татамі

Татамі в замковій світлиці.

Тата́мі (яп. 【畳たたみ】 たたみ, «мат») — японський солом'яний мат (мата) для покриття підлоги. Зазвичай виготовляється з рисової соломи; інколи — із синтетичних теплоізоляційних матеріалів. Краї обшиваються кольоровою візерунчастою облямівкою. Від середньовіччя найякісніші татамі виготовляють у провінції Бінґо (сучасна префектура Хірошіма).

Також — традиційна міра вимірювання площі в Японії. Інша назва міри — джьо́ (【畳たたみ】 じょう).

Розміри

Виготовлення татамі (2-а пол. XIX ст.)

За японською домодерною системою мір довжина татамі дорівнює 6 шяку 3 суни; ширина — 3 шяку 1 сун 5 бу. Модерний стандарт — 6 шяку на 3 шяку (бл. 91 х 182 см). Довжина і ширина татамі, незалежно від розмірів, відносяться один до одного як 2:1. Товщина татамі — близько 5 см. Пропорції татамі повторюють правило золотого перетину.

Локальні стандарти японських мір довжини різняться залежно від регіону. Тому всередині Японії існують регіональні відмінності в розмірах татамі. Виділяють чотири основні типи:

• Едоське (токійське) татамі 【江戸えど間あいだ】　＝ 88 см х 176 см = 1,548 м² — східнояпонський стандарт.
• Столичне (кіотське) татамі 【京間きょうま】 ＝ 95,5 (95) см х 191 (190) см = 1,824 м² — західнояпонський стандарт.
• Наґойське татамі 【中京ちゅうきょう間あいだ】 ＝ 91 см х 182 см = 1,6562 м² — центральнояпонський стандарт.
• Районне татамі 【団地だんち間あいだ】 ＝ 85 см х 170 см = 1,445 м² — надрегіональни стандарт для житлових комплексів.

Крім цього існує декілька локальних стандартів у регіонах меншого рівня.

Традиційно татамі, виготовлені за кіотським стандартом називаються «столичними» (яп. 京間きょうま畳たたみ), решта — «провінційними» (яп. 田舎いなか畳たたみ).

Розміщення

Варіанти розміщення татамі в кімнаті

В Японії розмір кімнат зазвичай вимірюється кількістю татамі. Підлога кімнати зазвичай вкрита кількома татамі, що мають одну форму і розміри.

Є декілька правил що визначають кількість і порядок розміщення татамі в приміщенні. Зазвичай, татамі не повинні лежати правильною сіткою, і не повинно бути жодного місця, де кути трьох або чотирьох матів сходяться. Таке розміщення називається святковим (【祝儀しゅうぎ敷じき】, шюґі-джікі). Під час похоронів або у монастирях татамі кладуть навпаки — сіткою, так аби кути матів сходилася на одному боці. Такий тип розміщення називають несвятковим (【不祝儀ぶしゅうぎ敷じき】, фушюґі-джікі).

Магазини традиційно мали розмір 5 1/2 татамі, а чайні будиночки та чайні кімнати 4 1/2 татамі.

• 
  Розріз сучасного татамі з полістиролом всередині
• 
  Поверхня татамі та облямівка
• 
  Типи поверхонь

Історія

У 7—12 сторіччях татамі не існувало. Використовувались здебільше прості циновки (рогожі) що поділялись за призначенням (для сидіння, для вкривання і таке інше).

У період Камакура (1185—1333) в заможних родинах циновки почали виготовляти у вигляді матів — татамі. Ними вкривали всю площу кімнат.

• 
  Служба на татамі
• 
  Лекція в монастирі на татамі
• 
  Чорноризець на татамі
• 
  Аристократи на татамі
• 
  Диспут на татамі

У період Муромачі (1392—1568) татамі набули сучасного вигляду. Їх називали «покривальними» (【敷じき畳たたみ】 шікі-датамі) на противагу «кладеним» (【置おけ畳たたみ】 окі-датамі) — тобто окремим циновкам, що виконували роль подушки. Соціальний статус господарів визначався за кількістю і товщиною татамі, а також кольором і візерунком облямівки.

• 
  Мінамото Йорітомо на татамі з великою «корейською облямівкою»
• 
  Імператор Ґо-Дайґо на татамі зі «смугастою облямівкою»
• 
  Імператор Оґімачі на татамі зі «смугастою облямівкою»
• 
  Ода Нобунаґа на татамі з великою «корейською облямівкою»
• 
  Сен-но Рікю на татамі з малою «корейською облямівкою»

З кінця 17-го століття татамі стали доступні для широких верств населення.

Сучасні заможні японські будинки і квартири мають хоча б одну кімнату японського традиційного стилю, в якій використовуються татамі. Через еластичність цих матів їх використовують як місце відпочинку або ліжко.

Мистецтво чаювання

Татамі глибоко пов'язані з японським побутом, релігійними обрядами, та чайною церемонією. Наприклад кожна циновка чайного будиночку має своє призначення і назву, так головна циновка може мати назву шю-датамі (яп. 主しゅ畳たたみ), темае-датамі (яп. 点前てまえ畳たたみ) чи доґу-датамі (яп. 道具どうぐ畳たたみ); циновка біля входу - кекомі-датамі (яп. 蹴込けこみ畳たたみ); циновка, що відведена іменитим гостям — кінін-датамі (яп. 貴人きじん畳たたみ); місце для звичайних гостей — кякудатамі (яп. 客きゃく畳たたみ); місце розміщення вогнища - ро-датамі (яп. 炉ろ畳たたみ); місце розміщення посуду — доґу-датамі (яп. 道具どうぐ畳たたみ).

Бойові мистецтва

Татамі також використовують, як захисне покриття на тренуваннях з японських бойових мистецтв, таких як дзюдо, айкідо та інших.

Татамі також використовуються на тренуваннях з японського фехтування для відпрацьовки розрубання предметів (【試ためし斬ぎり】 тамешіґірі). Такі татамі скручені в циліндри замочують у воді на кілька днів, щоб потім випробувати на них гостроту меча або перевірити навички фехтувальника.

• 
  Татамі в залі для занять айкідо
• Татамі для занять дзюдо
  Татамі для занять дзюдо
• 
  Розрубання татамі

Бібліографія

• Система мір // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К.: Дух і Літера, 2013. — 960 с. з іл. ISBN 978-966-378-293-5 — С. 741.
• 『畳たたみ技術ぎじゅつ大だい図鑑ずかん』　(正ただし, 続つづけ). — たたみ新聞しんぶん社しゃ, 1978-1979.
• 『備後びんご表ひょう: 畳たたみの歴史れきしを探さぐる: 秋あきの企画きかく展てん』 広島ひろしま県立けんりつ歴史れきし博物館はくぶつかん編集へんしゅう. — 広島ひろしま県立けんりつ歴史れきし博物館はくぶつかん友ともの会かい, 1990.11.
• 『畳たたみ』 住友すみとも和子かずこ編集へんしゅう室しつ編へん (日本人にっぽんじんとすまい 2). — リビング・デザインセンター, 1997.1.

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Татамі
• Всеяпонське товариство промоції виробництва татамі
• Всеяпонська професійна спілка виробників татамі
• Татамі // Japanese Architecture and Art Net Users System