Чжуїнь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Символи чжуїня

Чжуїнь фухао (кит. трад. ちゅう音符おんぷごう, спр. ちゅう音符おんぷごう, піньїнь: Zhùyīn Fúhào, буквально «фонетичні символи») або Чжуїнь цзиму (кит. трад. 註音字母じぼ; спр. ちゅう音字おんじはは, піньїнь: Zhùyīn Zìmǔ, буквально фонетичний алфавіт) — система транскрипції читання ієрогліфів (фонетичний алфавіт), яка була побудована таким чином, щоб кожній частині складу відповідав певний знак.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Чжуїнь (ちゅうおと) буквально означає фонетичний запис. Початкова офіційна назва системи була «Фонетичний алфавіт національної мови»(くにおん字母じぼ; Guóyīn Zìmǔ) та «Фонетичний алфавіт»(註音字母じぼ; Zhùyīn Zìmǔ). Пізніше її було перейменовано на «фонетичні символи» (ちゅう音符おんぷごう; Zhùyīn Fúhào).

Назва «Бопомофо» походить від перших чотирьох літер системи: ㄅ, ㄆ, ㄇ і ㄈ. Подібно до того, як слово «алфавіт» походить від назв перших двох літер алфавіту (альфа та бета). Ця ж послідовність іноді використовується іншими носіями китайської мови для позначення інших фонетичних систем.[1] В офіційних документах Бопомофо іноді називають «Мандаринським фонетичним символом I» (國語こくごちゅう音符おんぷごうだい一式いっしき), скорочено як «МФС I» (ちゅうおと一式いっしき), щоб відрізнити його від романізованої фонетичної системи, яка з'явилася в 1984 році під назвою «Мандаринські фонетичні символи II» (MPS II).

Історія

[ред. | ред. код]

Походження

[ред. | ред. код]

Після опіумних війн у XIX ст. і знайомства китайців із досягненнями західних лінгвістів розпочинається робота над практичними дослідженнями в межах реформи китайського письма і створення фонетичного алфавіту. Перші проєкти такої писемності запропонували Лу Чжуанчжан у 1890 р. і Ван Чжао у 1900 р.[2] Комісія з уніфікації вимови, яку очолював У Чжихуей з 1912 по 1913 рік, створила систему під назвою чжуїнь цзиму (ちゅう音字おんじはは), в основу якої було покладено алфавіт, створений у 1908 р. Чжан Бінлінем あきら炳麟 (1867–1936). Ця система використовувалася як офіційне фонетичне письмо для анотації звуків ієрогліфів відповідно до системи вимови під назвою лаогуоїнь (ろうくにおん). Проєкт був оприлюднений 11 липня 1913 року Національним міністерством освіти Республіки Китай, але офіційно проголошений лише 23 листопада 1928 року. Пізніше його перейменували спочатку в гуоїнь цзиму (くにおん字母じぼ), а потім, у квітні 1930 року, в чжуїнь фухао (ちゅう音符おんぷごう). Останнє перейменування врахувало побоювання, що алфавітна система може самостійно замінити китайські ієрогліфи.[1] В 1918 р. декретом Міністерства освіти був уведений у програму китайських шкіл як засіб для транскрипції ієрогліфів та уніфікації вимови. Але згодом у Китайській Народній Республіці чжуїнь цзиму витіснила азбука піньїнь цзиму (拼音字母じぼ), латинізована транскрипція читання ієрогліфів, яка була затверджена в 1958 р. [2]

Сучасне використання

[ред. | ред. код]

Чжуїнь фухао і дотепер використовується як національна фонетична система для вивчення китайської мови в Тайвані, Гонконзі та Макао. У Тайвані цю абетку також називають бопомофо (ㄅㄆㄇㄈ BoPoMoFo), її широко використовують у підручниках та словниках як засіб транскрипції ієрогліфів.[2] Бопомофо є найвикористованішою фонетичною системою в навчанні, читанні та письмі в початковій школі в Тайвані.[1]

Вживання символів

[ред. | ред. код]

Ієрогліфи Бопомофо в основному взяті з «впорядкованих» форм стародавніх китайських ієрогліфів, сучасне читання яких містить звук, який позначає кожна літера. Як і фаньце, чжуїнь цзиму була заснована на принципах закономірного ділення складу (ініціаль+фіналь).

Система в загальному містить 37 символів і п’ять тональних позначок, що дозволяє транскрибувати всі можливі звуки китайської мови.[1]

Алфавіт чжуїнь фухао складається з:

  • 21 знака, призначених для запису всіх початкових приголосних (ініціалей), наприклад: ㄅ (b), ㄆ (p), ㄋ (n) і т. д.;
  • 13 – для запису фіналей, наприклад: ㄚ (a), ㄠ (ao), ㄧ (i), ㄢ (an), ㄣ (en) і т. д.;
  • 3 знаків, що вживаються для запису ініціалей, які зустрічаються лише в деяких китайських діалектах: ばん (v) 兀 (ng) 广 (gn).[2]

При записі цілого складу відповідні ініціалі та фіналі з'єднують, наприклад: ma – ㄇㄚ,wo – ㄨㄛ, yan – ㄧㄢ, wei – ㄨㄟ і т. д.

Приголосні

[ред. | ред. код]

Приголосні перераховані в порядку місця артикуляції, від передньої частини рота до задньої, /b/, /p/, /m/, /f/, /d/, /t/, /n/, / л/ та ін.

Чжуїнь
Піньїнь b p m f d t n l g k h j q x zh ch sh r z c s
МФА m f n l ɡ̊ x d̥ʑ̥ tɕʰ ɕ d̥ʐ̥ tʂʰ ʂ ʐ ʣ̥ ʦʰ s
Походження かたな たかし ちから しかばね なな
Приклад つつみ bāo

ㄅㄠ

なぐ

ㄆㄨ

冞 mí

ㄇㄧˊ

匪 fěi

ㄈㄟˇ

ㄉㄧˋ

つつみ

ㄊㄧˊ

你 nǐ

ㄋㄧˇ

とぎ

ㄌㄧˋ

つげ gào

ㄍㄠˋ

こう kǎo

ㄎㄠˇ

こう hǎo

ㄏㄠˇ

さけべ jiào

ㄐㄧㄠˋ

たくみ qiǎo

ㄑㄧㄠˇ

しょう xiǎo

ㄒㄧㄠˇ

zhī

ㄓ; しゅzhǔ ㄓㄨˇ

ども chī

ㄔ; chū ㄔㄨ

shì

ㄕˋ; たば shù ㄕㄨˋ

にち

ㄖˋ; にゅう rù ㄖㄨˋ

ㄗˋ; ざい zài ㄗㄞˋ

ㄘˊ; ざい cái ㄘㄞˊ

よん

ㄙˋ; ふさが sāi ㄙㄞ

Голосні

[ред. | ред. код]
Чжуїнь
Піньїнь a e i u o ü ê ai ei ao ou an en ang eng, -ng er, r
МФА a ɤ i u o y e an ən ɑŋ ɤŋ, ŋ ɚ, r
Походження 𠀀 いち 𠀀 𠀅 また 𢎘 𠃑 𠃋
Приклад だい

ㄉㄚˋ

とく

ㄉㄜˊ

以 yǐ

ㄧˇ; ぎゃく nì ㄋㄧˋ

つとむ

ㄋㄨˇ; わが wǒ ㄨㄛˇ

duō

ㄉㄨㄛ

あめ

ㄩˇ; おんな nǚ ㄋㄩˇ

爹 diē

ㄉㄧㄝ

さらし shài

ㄕㄞˋ

だれ shéi

ㄕㄟˊ

しょう shǎo

ㄕㄠˇ

おさむ shōu

ㄕㄡ

やま shān

ㄕㄢ

さる shēn

ㄕㄣ

うえ shàng

ㄕㄤˋ

なま shēng

ㄕㄥ

而 ér

ㄦˊ

Порівняльна таблиця

[ред. | ред. код]
Голосні a, e, o, i
МФА ɑ ɔ ɤ ɛ eɪ̯ ɑʊ̯ ɤʊ̯ an ən ɑŋ ɤŋ ɑɻ ʊŋ i i̯ɛ i̯ɤʊ̯ i̯ɛn in
Піньїнь a o e e ai ei ao ou an en ang eng er ong yi ye you yan yin ying
Тун'юн-піньїнь[en] a o e e ai ei ao ou an en ang eng er ong yi ye you yan yin ying
Вейд-Джайлз a o o/ê eh ai ei ao ou an ên ang êng êrh ung i yeh yu yen yin ying
Чжуїнь ㄨㄥ ㄧㄝ ㄧㄡ ㄧㄢ ㄧㄣ ㄧㄥ
Приклад おもね にわか もぐさ くろ やす おん のぼる ひや なか いち また げん おと えい
Голосні u, y
МФА u u̯ɔ u̯eɪ̯ u̯aɪ̯ u̯an u̯ən u̯ʊn u̯ɤŋ u̯ʊŋ y y̯œ y̯ɛn yn i̯ʊŋ
Піньїнь wu wo wei wai wan wen weng yu yue yuan yun yong
Тун'юн-піньїнь[en] wu wo wei wai wan wun wong yu yue yuan yun yong
Вейд-Джайлз wu wo wei wai wan wên wêng yüeh yüan yün yung
Чжуїнь ㄨㄛ ㄨㄟ ㄨㄞ ㄨㄢ ㄨㄣ ㄨㄥ ㄩㄝ ㄩㄢ ㄩㄣ ㄩㄥ
Приклад わが くらい そと かん ぶん おう たま つき もと うん よう


Нешиплячі приголосні
МФА p m fɤŋ fʊŋ ti̯ou̯ tu̯ei̯ ny ly kɤɻ
Піньїнь b p m feng diu dui t ger k he
Тун'юн-піньїнь[en] b p m fong diou duei t nyu lyu ger k he
Вейд-Джайлз p p' m fêng tiu tui t' kêrh k' ho
Чжуїнь ㄈㄥ ㄉㄧㄡ ㄉㄨㄟ ㄋㄩ ㄌㄩ ㄍㄜㄦ ㄏㄜ
Приклад ばば すえ ふう とく おんな たび うた なに
Шиплячі приголосні
МФА tɕi̯ɛn tɕi̯ʊŋ tɕʰin ɕy̯ɛn ʈʂɤ ʈʂɨ ʈʂʰɤ ʈʂʰɨ ʂɤ ʂɨ ʐɤ ʐɨ tsɤ tsu̯ɔ tsɨ tsʰɤ tsʰɨ
Піньїнь jian jiong qin xuan zhe zhi che chi she shi re ri ze zuo zi ce ci se si
Тун'юн-піньїнь[en] jian jyong cin syuan jhe jhih che chih she shih re rih ze zuo zih ce cih se sih
Вейд-Джайлз chien chiung ch'in hsüan chê chih ch'ê ch'ih shê shih jih tsê tso tzŭ ts'ê tz'ŭ szŭ
Чжуїнь ㄐㄧㄢ ㄐㄩㄥ ㄑㄧㄣ ㄒㄩㄢ ㄓㄜ ㄔㄜ ㄕㄜ ㄖㄜ ㄗㄜ ㄗㄨㄛ ㄘㄜ ㄙㄜ
Приклад けん はた せん あきら これ あか しゃ これ ひだり さく つぎ いろ
Тони
МФА ma˥˥ ma˧˥ ma˨˩˦ ma˥˩ ma
Піньїнь ma
Тун'юн-піньїнь[en] ma
Вейд-Джайлз ma1 ma2 ma3 ma4 ma0
Чжуїнь ㄇㄚ ㄇㄚˊ ㄇㄚˇ ㄇㄚˋ ㄇㄚ・
Приклад あさ うま ののし

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Bopomofo.
  2. а б в г МУРАШЕВИЧ, Катерина Геннадіївна (2002). ВСТУП ДО СХІДНОЇ ФІЛОЛОГІЇ.