Клод Шессон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клод Шессон
фр. Claude Cheysson
Ім'я при народженніфр. Claude Léon Philippe Paul Marie Cheysson-Aigre[1]
Народився13 квітня 1920(1920-04-13)[3][4][…]
XVI округ Парижа, Париж, Франція[1]
Помер15 жовтня 2012(2012-10-15)[2][3][…] (92 роки)
VI округ Парижа, Париж, Франція[1]
Країна Франція
Діяльністьполітик, дипломат
Alma materПолітехнічна школа, Колеж Станіслава в Парижі, Cours Hattemerd і Національна школа адміністрації (1948)
Знання мовфранцузька[3]
Учасникоперація «Оверлорд»
ЧленствоX-Démographie, économie, populationd (1997)[6]
Посадапосол, президент, Депутат Європейського парламенту[7], міністр закордонних справ Франції, міністр закордонних справ Франції, міністр закордонних справ Франції, міністр закордонних справ Франції і ambassador of France to Indonesiad
ПартіяСоціалістична партія
РодичіÉmile Cheyssond
Нагороди
Croix de guerre des théâtres d'opérations extérieures командор ордена Почесного легіону Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички Великий хрест ордена Сонця Перу
Клод Шессон, 1981

Клод Шессон (фр. Claude Cheysson), (13 квітня 1920(19200413), Париж, Франція — 15 жовтня 2012, Париж, Франція[8]). Французький політичний діяч, соціаліст, який служив міністром закордонних справ в кабінеті П'єра Моруа з 22 травня 1981 по 7 грудня 1984.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 13 квітня 1920 року в Парижі, Франція. У 1948 році поступив на службу до міністерства закордонних справ Франції. З 1949 року став главою служби зв'язку із західнонімецькою владою. Служив радником голови уряду Французького Індокитаю в 1952 році, керівником кабінету прем'єр-міністра П'єра Мендес-Франса з 1954 по 1955 і генеральним секретарем Комісії з технічної співпраці в Африці з 1957 по 1962.

Працював директором Organisme Saharien з 1962 по 1965 і послом в Індонезії з 1966 по 1969.

У 1973 році Клод Шессон був призначений європейським комісаром від Франції. Його перший пост, який він займав до 1977, відповідав за політику розвитку, співпрацю, бюджети, і фінансовий контроль. З 1977 по 1981 він отримав портфель комісара з розвитку.

У 1981 він залишив Комісію і став членом французького уряду до 1984. Він тоді приєднався до Комісії Жак Делор, де до 1989 року був відповідальним за середземноморську політику і за стосунки між північчю і півднем.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Fichier des personnes décédées mirror
  2. а б http://tempsreel.nouvelobs.com/politique/20121016.OBS5781/deces-de-l-homme-politique-claude-cheysson.html|publisher=nouvelobs.com|title=Claude
  3. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. а б в SNAC — 2010.
  5. Біографічний Портал Нідерландів — 2009.
  6. https://www.lemonde.fr/archives/article/1997/01/21/polytechniciens-demographes_3741872_1819218.html
  7. Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές τたうοおみくろんυうぷしろん Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
  8. Помер Клод Шессон (фр.) . Observateur Politique. Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 1 грудня 2012.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]