Двигун: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 18:23, 19 січня 2024

Двигу́н^[1], руші́й^[2]^[3], мото́р^[4] (або силова установка) — енергосилова машина, що перетворює який-небудь вид енергії на механічну роботу.

Різновиди[ред. | ред. код]

Двигуни ділять на первинні та вторинні.

Первинні двигуни (гідротурбіни, двигун внутрішнього згоряння та інші) безпосередньо перетворюють енергію природних ресурсів (води, ядерного палива) у механічну, електричну тощо енергію.

Вторинні двигуни (наприклад, електричні) одержують енергію від первинних двигунів, перетворювачів чи накопичувачів енергії (наприклад, сонячних батарей, пружинних механізмів …)

Новий вигляд старих машин[ред. | ред. код]

Водяні двигуни, найповажніші за віком, справно служать на гідроелектростанціях. За виглядом і за потужністю вони не схожі на стародавні водяні колеса. Сьогодні гідротурбіни — наймогутніші двигуни у світі. Падаюча вода обертає величезні сталеві колеса з лопатями, насадженими на масивний вал. І якщо до цього ж валу приєднати генератор, гідроелектростанція почне виробляти електричний струм.

Такий же принцип дії і у вітряних двигунів, тільки колесо з лопатями обертає не вода, а вітер. За допомогою вітродвигунів можна приводити в дію насоси, що викачують воду з глибоких колодязів, а можна отримувати електричний струм — для цього вал потрібно з'єднати з генератором. Але вітер дме з різною силою в різний час, а то і зовсім стихає. Тому на вітроелектростанціях (ВЕС) ставлять накопичувачі енергії. Наприклад, високо розташовані резервуари з водою. Поки є вітер, частина енергії ВЕС примушує працювати насос, що піднімає воду на велику висоту. Але вітер впав — і вода починає зливатися з резервуару. По дорозі вона обертає турбіну і сполучений з нею генератор.

В інших випадках об'єднують в одну ВЕС декілька вітряних коліс, які працюють далеко одне від одного. І якщо вітер є в районі хоч би одного з коліс, станція не перестає подавати енергію.

Перший тепловий двигун[ред. | ред. код]

Парові і газові двигуни часто об'єднують загальною назвою «теплові». Дійсно, кожен такий двигун перетворює на механічну роботу теплову енергію пари або газу. Але це перетворення теплові двигуни виконують різними способами.

Старому двигуну цього класу — паровій машині — близько 300 років. Колись вона була найголовнішою серед інших рухових машин. Сьогодні парова машина поступово йде в минуле разом з останніми паровозами і пароплавами. Машина ця важка і не дуже швидкохідна, а техніка прагне до швидкості і легкості. Крім того, у неї низький коефіцієнт корисної дії(ККД). Так от, ККД паровоза не більше 8 %. Це означає, що з 100 кг спаленого в топці вугілля на корисну роботу перетворюється теплова енергія тільки восьми кілограмів, а інші 92 кг спалюються марно — їх енергія вилітає в димар, втрачається з парою, що відходить, йде на тертя внутрішніх деталей парової машини й механізму самого локомотива.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Раніше обсяг виробленої енергії визначали, орієнтуючись на снагу свійських тварин (воли, коні). Від тієї доби лишилася одиниця потужності двигуна — кінська сила.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Двигун // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
↑ дви́гатель [Архівовано 22 травня 2022 у Wayback Machine.] // Російсько-український словник з інженерних технологій = Русско-украинский словарь по инженерным технологиям: [близько 42 тис. термінів] / Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш; Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Міністерства економ. розвитку і торгівлі та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. — 2-е вид. — Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013. — 1021 с. — (Термінографічна серія СловоСвіт; № 9). ISBN 978-617-607-385-7.
↑ Рушій [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь: Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
↑ Мотор // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

Джерела[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Engines

Автомобільні двигуни: навч. посіб. / Р. В. Зінько, Б. Р. Бучківський, В. М. Зіркевич, А. М. Андрієнко ; М-во оборони України, Акад. сухопут. військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. — Л. : [АСВ], 2011. — 189 с. : іл. — Бібліогр.: с. 159—160 (23 назви).
Швець І. Т. , Кіраковський Н. Ф. Загальна теплотехніка та теплові двигуни. — К.: Вища школа, 1977. — 269 с.
Корець, М. С. Машинознавство: Основи гідравлики та теплотехніки. Гідравл.машини та теплові двигуни: навч.посіб.для студ. / М. С. Корець. — К: Знання України, 2001. — 448 с. — ISBN 966-618-153-3
Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О. В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. — Харків: Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. ISBN 978-966-2989-39-7

Посилання[ред. | ред. код]

Двигун // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вітродвигун; Двигун // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 51; 77. — ISBN 978-966-7407-83-4.

[1] Двигун // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

[2] дви́гатель [Архівовано 22 травня 2022 у Wayback Machine.] // Російсько-український словник з інженерних технологій = Русско-украинский словарь по инженерным технологиям: [близько 42 тис. термінів] / Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш; Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Міністерства економ. розвитку і торгівлі та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. — 2-е вид. — Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013. — 1021 с. — (Термінографічна серія СловоСвіт; № 9). ISBN 978-617-607-385-7.

[3] Рушій [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь: Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

[4] Мотор // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

[1]

[2]

[3]

[4]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:4StrokeEngine Ortho 3D Small.gif|thumb|300px|]]
+'''Двигу́н'''<ref>{{СУМ-20|Двигун}}</ref>, '''руші́й'''<ref>[https://r2u.org.ua/s?w=двигатель&scope=all&dicts=17&highlight=on дви́гатель] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220522191304/https://r2u.org.ua/s?w=двигатель&scope=all&dicts=17&highlight=on |date=22 травня 2022 }} // Російсько-український словник з інженерних технологій = Русско-украинский словарь по инженерным технологиям: [близько 42 тис. термінів] / ''Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш''; Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології [[Міністерство економічного розвитку і торгівлі України|Міністерства економ. розвитку і торгівлі]] та [[Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України|Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України]].&nbsp;— 2-е вид.&nbsp;— Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013.&nbsp;— 1021 с.&nbsp;— (Термінографічна серія СловоСвіт; №&nbsp;9). ISBN 978-617-607-385-7.</ref><ref>[http://slovopedia.org.ua/93/53408/979675.html Рушій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210624201246/http://slovopedia.org.ua/93/53408/979675.html |date=24 червня 2021 }} // [[Великий тлумачний словник сучасної української мови]] (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В.&nbsp;Т.&nbsp;Бусел.&nbsp;— 5-те вид.&nbsp;— К. ; Ірпінь: Перун, 2005.&nbsp;— ISBN 966-569-013-2.</ref>, '''мото́р'''<ref>{{СУМ-20|Мотор}}</ref> (або '''силова установка''')&nbsp;— енергосилова машина, що перетворює який-небудь вид енергії на механічну роботу.
-'''Двигу́н''' (або '''мото́р''') — енергосилова машина, що перетворює який-небудь вид енергії на механічну роботу.
 == Різновиди ==
-Двигуни ділять на ''первинні'' і ''вторинні''.
+Двигуни ділять на ''первинні'' та ''вторинні''.
-'''Первинні двигуни''' ([[гідравлічна турбіна|гідротурбіни]], [[двигун внутрішнього згорання|двигун внутрішнього згоряння]] та інші) безпосередньо перетворюють енергію природних ресурсів (води, ядерного палива) у механічну, електричну тощо енергію.
+'''Первинні двигуни''' ([[гідравлічна турбіна|гідротурбіни]], [[двигун внутрішнього згоряння]] та інші) безпосередньо перетворюють енергію природних ресурсів (води, ядерного палива) у механічну, електричну тощо енергію.
-'''Вторинні двигуни''' (наприклад, [[електричний двигун|електричні]]) одержують енергію від первинних двигунів, перетворювачів чи накопичувачів енергії (наприклад, [[сонячна батарея|сонячних батарей]], пружинних механізмів …)
+'''Вторинні двигуни''' (наприклад, [[Електродвигун|електричні]]) одержують енергію від первинних двигунів, перетворювачів чи накопичувачів енергії (наприклад, [[сонячна батарея|сонячних батарей]], пружинних механізмів …)
 [[Файл:New4stroke70x90x5.gif|thumb|left|500px|]]
-Колись, чотири-п'ять тисяч років тому, люди знали тільки один двигун — власні м'язи. Потім навчилися використовувати мускульну силу тварин — биків, коней, верблюдів та ін. Ще пізніше з'явилися перші, дуже примітивні механічні двигуни — водяні і вітряні колеса.
-Сьогодні на землі працюють мільйони двигунів — водяних і вітряних, парових і газових, електричних і повітряних. Ми називаємо їх загальним словом «двигуни» тому, що всі ці машини перетворюють різні види енергії в механічний рух.
 == Новий вигляд старих машин ==
+{{стиль розділу|дата=серпень 2021}}
-Водяні двигуни, найповажніші за віком, справно служать на гідроелектростанціях. Звичайно, вони і за виглядом, і за потужністю аніскільки не схожі на стародавні водяні колеса. Сьогодні гідротурбіни — наймогутніші двигуни у світі. Падаюча вода обертає величезні сталеві колеса з лопатями, насадженими на масивний вал. І якщо до цього ж валу приєднати [[генератор]], гідроелектростанція почне виробляти електричний струм.
+Водяні двигуни, найповажніші за віком, справно служать на гідроелектростанціях. За виглядом і за потужністю вони не схожі на стародавні водяні колеса. Сьогодні гідротурбіни&nbsp;— наймогутніші двигуни у світі. Падаюча вода обертає величезні сталеві колеса з лопатями, насадженими на масивний вал. І якщо до цього ж валу приєднати [[генератор]], гідроелектростанція почне виробляти електричний струм.
-Такий же принцип дії і у вітряних двигунів, тільки колесо з лопатями обертає не вода, а вітер. За допомогою вітродвигунів можна приводити в дію насоси, що викачують воду з глибоких колодязів, а можна отримувати електричний струм — для цього вал потрібно з'єднати з генератором. Але вітер дме з різною силою в різний час, а то і зовсім стихає. Тому на вітроелектростанціях (ВЕС) ставлять накопичувачі енергії. Наприклад, високо розташовані резервуари з водою. Поки є вітер, частина енергії ВЕС примушує працювати насос, що піднімає воду на велику висоту. Але вітер впав — і вода починає зливатися з резервуару. По дорозі вона обертає турбіну і сполучений з нею генератор.
+Такий же принцип дії і у вітряних двигунів, тільки колесо з лопатями обертає не вода, а вітер. За допомогою вітродвигунів можна приводити в дію насоси, що викачують воду з глибоких колодязів, а можна отримувати електричний струм&nbsp;— для цього вал потрібно з'єднати з генератором. Але вітер дме з різною силою в різний час, а то і зовсім стихає. Тому на вітроелектростанціях (ВЕС) ставлять накопичувачі енергії. Наприклад, високо розташовані резервуари з водою. Поки є вітер, частина енергії ВЕС примушує працювати насос, що піднімає воду на велику висоту. Але вітер впав&nbsp;— і вода починає зливатися з резервуару. По дорозі вона обертає турбіну і сполучений з нею генератор.
 В інших випадках об'єднують в одну ВЕС декілька вітряних коліс, які працюють далеко одне від одного. І якщо вітер є в районі хоч би одного з коліс, станція не перестає подавати енергію.
-== Перший тепловий ==
+== Перший тепловий двигун ==
 Парові і газові двигуни часто об'єднують загальною назвою «теплові». Дійсно, кожен такий двигун перетворює на механічну роботу теплову енергію пари або газу. Але це перетворення теплові двигуни виконують різними способами.
-Старому двигуну цього класу — паровій машині — близько 300 років. Колись вона була найголовнішою серед інших рухових машин. Сьогодні парова машина поступово йде в минуле разом з останніми паровозами і пароплавами. Машина ця важка і не дуже швидкохідна, а техніка прагне до швидкості і легкості. Крім того, у неї низький [[ККД|коефіцієнт корисної дії(ККД)]]. Так от, ККД паровоза не більше 8 %. Це означає, що з 100 кг спаленого в топці вугілля на корисну роботу перетворюється теплова енергія тільки восьми кілограмів, а інші 92 кг спалюються марно — їх енергія вилітає в димар, втрачається з парою, що відходить, йде на тертя внутрішніх деталей парової машини й механізму самого локомотива.
+Старому двигуну цього класу&nbsp;— паровій машині&nbsp;— близько 300 років. Колись вона була найголовнішою серед інших рухових машин. Сьогодні парова машина поступово йде в минуле разом з останніми паровозами і пароплавами. Машина ця важка і не дуже швидкохідна, а техніка прагне до швидкості і легкості. Крім того, у неї низький [[ККД|коефіцієнт корисної дії(ККД)]]. Так от, ККД паровоза не більше 8&nbsp;%. Це означає, що з 100&nbsp;кг спаленого в топці вугілля на корисну роботу перетворюється теплова енергія тільки восьми кілограмів, а інші 92&nbsp;кг спалюються марно&nbsp;— їх енергія вилітає в димар, втрачається з парою, що відходить, йде на тертя внутрішніх деталей парової машини й механізму самого локомотива.
 == Цікаві факти ==
-* Раніше обсяг виробленої енергію визначали, орієнтуючись на снагу [[Свійські тварини|свійських тварин]] (воли, коні). Від тієї доби лишилася одиниця потужності двигунів — [[кінська сила]].
+* Раніше обсяг виробленої енергії визначали, орієнтуючись на снагу [[Свійські тварини|свійських тварин]] (воли, коні). Від тієї доби лишилася одиниця потужності двигуна&nbsp;— [[кінська сила]].
 == Див. також ==
@@ Рядок 37: / Рядок 35: @@
 * [[Двигун внутрішнього згорання]]
 * [[Дизельний двигун]]
-{{Multicol-break}}
 * [[Бензиновий двигун]]
+{{Multicol-break}}
 * [[Паровий двигун]]
 * [[Електричний двигун]]
 * [[Вітрогенератор]]
 * [[Вічний двигун]]
-{{Multicol-break}}
 * [[Двигун Ванкеля]]
 * [[Атомний двигун]]
+{{Multicol-break}}
 * [[Гумомотор]]
 * [[Модельний електродвигун]]
 * [[Захист двигуна]]
 * [[Гвинтовий вибійний двигун]]
+* [[Гібридний синергетичний привід]]
 {{Multicol-end}}
-== Література ==
+== Примітки ==
+{{reflist}}
+== Джерела ==
 {{Commons|Category:Engines}}
+* Автомобільні двигуни: навч. посіб. / Р.&nbsp;В.&nbsp;Зінько, Б.&nbsp;Р.&nbsp;Бучківський, В.&nbsp;М.&nbsp;Зіркевич, А.&nbsp;М.&nbsp;Андрієнко ; М-во оборони України, Акад. сухопут. військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного.&nbsp;— Л. : [АСВ], 2011.&nbsp;— 189 с. : іл.&nbsp;— Бібліогр.: с. 159—160 (23 назви).
-* Швець І.&nbsp;Т.&nbsp;, Кіраковський Н.&nbsp;Ф.&nbsp;Загальна теплотехніка та теплові двигуни. — К.: Вища школа, 1977. — 269 с.
+* Швець І.&nbsp;Т.&nbsp;, Кіраковський Н.&nbsp;Ф.&nbsp;Загальна теплотехніка та теплові двигуни.&nbsp;— К.: Вища школа, 1977.&nbsp;— 269 с.
-* Корець, М. С. Машинознавство: Основи гідравлики та теплотехніки. Гідравл.машини та теплові двигуни : навч.посіб.для студ. / М. С. Корець. — К : Знання України, 2001. — 448 с. — ISBN 966-618-153-3
+* Корець, М.&nbsp;С.&nbsp;Машинознавство: Основи гідравлики та теплотехніки. Гідравл.машини та теплові двигуни: навч.посіб.для студ. / М.&nbsp;С.&nbsp;Корець.&nbsp;— К: Знання України, 2001.&nbsp;— 448 с.&nbsp;— ISBN 966-618-153-3
+* Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О.&nbsp;В.&nbsp;Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України].&nbsp;— Харків: Вид-во «НТМТ», 2017.&nbsp;— 448 с. : 52 іл. ISBN 978-966-2989-39-7
+== Посилання ==
-[[Категорія:Техніка]]
+* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53396/9845.html Двигун]}}
-[[Категорія:Двигуни]]
+* {{ТС_Буд|частина=Вітродвигун; Двигун |сторінки =51; 77}}
-[[Категорія:Привод]]
+[[Категорія:Двигуни| ]]
+[[Категорія:Транспортні технології]]
+[[Категорія:Технологічні системи]]

Двигун: відмінності між версіями

Поточна версія на 18:23, 19 січня 2024

Зміст

Різновиди[ред. | ред. код]

Новий вигляд старих машин[ред. | ред. код]

Перший тепловий двигун[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Двигун: відмінності між версіями

Поточна версія на 18:23, 19 січня 2024

Різновиди[ред. | ред. код]

Новий вигляд старих машин[ред. | ред. код]

Перший тепловий двигун[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук