Координати: 45°16′ пн. ш. 18°01′ сх. д. / 45.267° пн. ш. 18.017° сх. д. / 45.267; 18.017
Очікує на перевірку

Госпич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Госпич
Gospić
Герб Прапор
герб прапор
Госпич
Госпич
Основні дані
45°16′ пн. ш. 18°01′ сх. д. / 45.267° пн. ш. 18.017° сх. д. / 45.267; 18.017
Країна  Хорватія
Регіон Лицько-Сенська жупанія
Район муніципалітет
Столиця для Лицько-Сенська жупанія (жупанія Хорватії)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Удбина ?
Засновано 1604
Перша згадка 1263
Площа 967,00 км²
Населення 6 575 (2011)
Агломерація 12 745
Висота НРМ 656 ± 1 м
Телефонний код (385) 035
Часовий пояс UTC+1
GeoNames 3199873
OSM r2260026  ·R
Поштові індекси 53000
Міська влада
Мер міста Мілан Колич (ХДС)
Вебсайт /www.gospic.hr/
Мапа
Мапа
Госпич. Карта розташування: Хорватія
Госпич
Госпич
Госпич (Хорватія)


CMNS: Госпич у Вікісховищі

Госпич (хорв. Gospić) — місто в Хорватії, адміністративний центр Лицько-Сенської жупанії, за 40 кілометрів від узбережжя Адріатики, за 65 км на північ від міста Задар. Головне місто гористого і малонаселеного історичного регіону Лика, розташованого між гірськими масивами Велебит і Плешевиця.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]
Госпицький собор

Населення - 5 695 осіб (2001). В окрузі проживає 12 980 осіб, що становить лише 46% від населення округу 1991 рік. Масовий відтік населення з Госпича та околиць був викликаний війною, розрухою в місті, а також переслідуваннями сербської меншини.

Поруч з містом проходить нове сучасне Адріатичне шосе (А1), що зв'язує місто з Задаром і столицею країни Загребом. Через місто проходить залізниця Спліт - Книн - Загреб.

Назва міста походить від хорватського слова «Gospa» («Пані», мається на увазі Діва Марія).

У селі Смілян неподалік від Госпича в 1856 народився знаменитий винахідник Нікола Тесла, а в самому місті в 1823 хорватський політик і письменник Анте Старчевич.

Історія

[ред. | ред. код]

Перше поселення на місці Госпича було засноване в 1263 році і було відоме як Касег. Перша згадка назви Госпич датується 1605 роком, в XVII ст. місто було зайняте турками, а в кінці XVII ст. - австрійцями, після чого став частиною Війна Країни - укріпленого регіону Габсбурзької імперії, утвореного для захисту від турків.

У Госпичі, як і у всій Лиці, традиційно проживало змішане хорватсько-сербське населення. За даними перепису 1991 року хорвати становили 63% населення міста, серби - 32%.

Після розпаду Югославії і проголошення незалежності Хорватії в 1991 в регіоні спалахнула війна між хорватами і сербами ​​Сербської Країни. Госпич, що утримувався хорватами і піддавався жорстоким бомбардуванням сербів, дуже серйозно постраждав. Бомбардування міста були припинені тільки після контрнаступу хорватів в 1993 р. (Операція «Медакська кишеня»). Пізніше проти декількох учасників цієї операції були висунуті звинувачення у знищенні і вигнанні мирного сербського населення.

За даними перепису 2001 р. серби склали лише 5% населення міста, втім відтік хорватського населення з міста також був дуже значний.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 12 745 осіб[1], 2 з яких назвали рідною українську мову[2]. Населення самого поселення становило 6 575 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[3]:

Динаміка чисельності населення центру громади[3]:

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Крім поселення Госпич, до громади також входять:

Клімат

[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 8,79°C, середня максимальна – 22,81°C, а середня мінімальна – -7,40°C. Середня річна кількість опадів – 1165,00 мм.[4][5]


Клімат поселення
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 5,96 7,36 10,84 14,95 19,53 22,80 22,81 22,48 18,52 14,16 8,87 4,80
Середня температура, °C −0,71 0,67 4,16 8,29 12,84 16,11 18,22 17,90 13,95 9,58 4,29 0,22
Середній мінімум, °C −7,4 −6,02 −2,54 1,57 6,14 9,44 13,66 13,32 9,36 4,99 −0,29 −4,36
Норма опадів, мм 91 87 86 89 80 78 47 69 122 137 156 123
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.49 2.60 2.81 2.71 2.46 2.27 2.24 2.16 2.28 2.44 2.75 2.75
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4550 7325 10698 15329 19476 21463 23421 20006 14654 9278 4873 3788
Джерело: [4][5]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Ковачевич Фердинанд (хорв. Ferdinand Kovačević; 25 квітня 1838, Смільян біля м. Госпич, Австрійська імперія — 27 травня 1913),  — хорватський електротехнік, спеціаліст в галузі електротелеграфії, винахідник. Один з піонерів телеграфії.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 2 липня 2017.
  2. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 14 листопада 2013.
  3. а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 7 серпня 2020.
  4. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  5. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання

[ред. | ред. код]