Цриквениця
| Цриквениця Crikvenica | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 45°10′27″ пн. ш. 14°41′27″ сх. д. / 45.17417° пн. ш. 14.69083° сх. д. | ||||
| Країна |
 Хорватія | |||
| Регіон | Приморсько-Ґоранська жупанія | |||
| Район | муніципалітет Цриквениця | |||
| Площа | 50,27 км² | |||
| Населення | 6860 (2011) | |||
| Агломерація | 11 122 (2011) | |||
| Висота НРМ | 0 м | |||
| Міста-побратими | Вербанія, Harkányd[1], Сен-Дьє-де-Вож | |||
| Телефонний код | (385) 051 | |||
| Часовий пояс | UTC+1 | |||
| Номери автомобілів | RI | |||
| GeoNames | 3202507 | |||
| OSM | r8774578 ·R | |||
| Поштові індекси | 51260 | |||
| Міська влада | ||||
| Мер міста | Дамір Рукавіна (ХДС) | |||
| Вебсайт | www.crikvenica.hr | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Цриквениця Цриквениця (Хорватія) | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Цриквениця у Вікісховищі | ||||
Цриквениця (хорв. Crikvenica) — місто на заході Хорватії, в Приморсько-Ґоранській жупанії за 33 км від столиці жупанії Рієки, на березі затоки Кварнер Адріатичного моря, курорт.
Практично все місто являє собою прибережну пляжно-туристичну зону з низкою майже об'єднаних в одне міське утворення курортних містечок Цриквениця, Сельце, Драмаль і Ядраново. Цриквениця займає площу 28 км² та простягається смугою приблизно на 15 км завдовжки і на 2 км завширшки, затиснута між морем і приморським гірським гребенем, середня висота якого близько 300 м. Цриквениця має добре автомобільне і залізничне сполучення з Центральною Європою, на прилеглому з півдня острові Крк є аеропорт, поряд у Рієці — пасажирський і вантажний морські порти.
Місто виросло на місці військового поселення давньоримської доби, яке звалося Ad Turres. Стародавню Цриквеницю ототожнюють з селом Котор, назва якого походила від хорватського перекладу виразу Ad Turres, що латиною означав "при баштах" (хорв. kod tornjeva, вкороченого до kod tor). Це велике село з парафіяльною церквою і 5 маленькими церковками розташовувалося на однойменному пагорбі неподалік сучасної Цриквениці. Але в 1776 р. село повністю знищила сильна пожежа.
Назва міста походить від церкви (хорв. crkva = церква, діалектне crikva) монастиря ордену Паулінів, побудованої поблизу, в гирлі річки Дубрачина, віце-королем Ніколою Франкопаном у 1412 році. Дарча грамота Ніколи Франкопана, якою той передав церкву монастирю, і була тим першим документом, в якому згадувалася Цриквениця саме під цим іменем. У 1760 році з Брібіра до Цриквениці переїхав каштелян і, таким чином вона стала центром усієї прибережної зони відомої як Винодол. У XIX столітті Цриквениця почала приваблювати чимало туристів, що змінило хід її історії. У 1877 році в місті було збудовано гавань, в 1888 році пляж, а вже в 1891 році споруджено перший готель. У 1895 році відкрито готель Therapia на 120 ліжок та Інститут гідротерапії. У 1902 році було збудовано готель Цріквеніца, в 1903 році готель Bellevue, а в 1905 році — готель Miramare. У 1906 році Цриквеницю офіційно оголосили кліматичним курортом. Завдяки своєму сприятливому клімату Цриквениця протягом всього лише 16 років стала найважливішим курортом хорватської рів'єри.[2] Сьогодні, злившись у міні-конгломерат з новозбудованим містом Сельце, Цриквениця є одним з найпринадніших куточків Кварнерського узбережжя і північно-адріатичного узбережжя Хорватії в цілому.
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 11 122 осіб[3], 3 з яких назвали рідною українську мову[4]. Населення самого міста становило 6860 осіб.[3]
Динаміка чисельності населення громади[5]:
Динаміка чисельності населення міста[5]:
- Петар Мілутін Кватерник — австрійський, український та хорватський військовий діяч, сотник УГА, начальник штабу дивізії «Сірожупанників». Загинув у місті.
Крім міста Цриквениця, до громади також входять:
Середня річна температура становить 14,39°C, середня максимальна – 26,92°C, а середня мінімальна – 2,50°C. Середня річна кількість опадів – 1172 мм.[6][7]
| Клімат міста | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 9,55 | 10,13 | 13,05 | 15,93 | 20,93 | 24,95 | 26,93 | 26,80 | 22,55 | 18,15 | 13,30 | 10,30 | |
| Середня температура, °C | 6,00 | 6,58 | 9,53 | 12,43 | 17,35 | 21,40 | 23,80 | 23,70 | 19,43 | 15,03 | 10,18 | 7,20 | |
| Середній мінімум, °C | 2,50 | 3,08 | 5,98 | 8,88 | 13,78 | 17,88 | 20,70 | 20,60 | 16,33 | 11,93 | 7,08 | 4,08 | |
| Норма опадів, мм | 91 | 74 | 76 | 77 | 84 | 88 | 48 | 69 | 145 | 157 | 149 | 114 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 2.83 | 3.00 | 3.00 | 2.85 | 2.60 | 2.40 | 2.48 | 2.45 | 2.53 | 2.78 | 3.10 | 3.08 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4455 | 7206 | 10608 | 15160 | 19423 | 21248 | 22570 | 19528 | 14242 | 9138 | 4878 | 3760 | |
| Джерело: [6][7] | |||||||||||||
- ↑ http://varos.harkany.hu/testvervarosaink/crikvenica
- ↑ Naklada Naprijed, The Croatian Adriatic Tourist Guide, pg. 27, Zagreb (1999), ISBN 953-178-097-8
- ↑ а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики.
- ↑ Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики.
- ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020.
- ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
- ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Нормативний контроль |