Координати: 46°09′ пн. ш. 16°49′ сх. д. / 46.150° пн. ш. 16.817° сх. д. / 46.150; 16.817

Копривниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Копривниця
Koprivnica
Прапор
прапор
Центр
Центр
Центр
Основні дані
46°09′ пн. ш. 16°49′ сх. д. / 46.150° пн. ш. 16.817° сх. д. / 46.150; 16.817
Країна  Хорватія
Регіон Копривницько-Крижевецька жупанія
Район муніципалітет
Столиця для Копривницько-Крижевецька жупанія (жупанія Хорватії)
Засновано 1272
Статус міста 1356
Площа 90,94 км²
Населення 30.994 (2005)
· густота 347 осіб/км²
Висота НРМ 149  м
Міста-побратими Капошвар, Никшич[1]
День міста 4 листопада
Телефонний код (385) 048
Часовий пояс UTC+1
GeoNames 3197728
OSM r8448027  ·R
Поштові індекси 48000
Міська влада
Мер міста Звонімір Мршич
Вебсайт www.koprivnica.hr/
Мапа
Мапа
Копривниця. Карта розташування: Хорватія
Копривниця
Копривниця
Копривниця (Хорватія)


CMNS: Копривниця у Вікісховищі

Копри́вниця (хорв. Koprivnica) — місто на півночі Хорватії. Адміністративний центр Копривницько-Крижевецької жупанії та однойменної громади.

Положення

[ред. | ред. код]
Церква Св. Миколая
Монастир Св. Антонія Падуанського

Копривниця розташована на північний схід від Загреба (відстань до столиці — 75 кілометрів), за 10 кілометрів від кордону з Угорщиною, який проходить в цьому місці по річці Драва. За 32 кілометри на північний захід розташовано місто Вараждин, за 30 кілометрів на північний захід — Крижевці, за 22 кілометри на південний схід — Джурджевац.

Сполучення

[ред. | ред. код]

Копривниця — великий транспортний вузол. Тут перетинаються залізничні магістралі Загреб — Будапешт і Вараждин — Осієк. Автомобільні магістралі ведуть до Загреба, Вараждина, Осієка і до Угорщини.

Економіка

[ред. | ред. код]

Копривниця — промислове місто. Основу економіки міста складають харчова, хімічна і деревообробна промисловість. Найбільше підприємство міста — концерн «Podravka», що випускає харчові добавки, насамперед широко відому у світі «Вегету». До складу концерну входять також фармацевтична компанія «Белупо» і м'ясокомбінат «Даніца». У місті також розташовано виробничі потужності пивоварної компанії Carlsberg Croatia, виробника пива Pan, на продукцію якої припадає близько 16 % обсягів ринку пива країни[2].

Історія та пам'ятки

[ред. | ред. код]

Поселення на місці нинішнього міста вперше згадується в 1272 р., в 1356 р. Копривниця отримала статус міста.

Як і в багатьох містах регіону в Копривниці в кінці XVI сторіччя було збудовано фортецю для захисту від турецьких набігів, і місто було включено до складу Військової границі. У XVII ст. місто переживало бурхливий розвиток разом з усією Посавською Хорватією під владою Габсбургів.

У 1658 р. було закінчено будівництво францисканського монастиря Св. Антонія Падуанського, в XVII ж столітті було побудовано барокову церкву святого Миколая. Ще одну визначну пам'ятку Копривниці — церкву Святого Духа — було завершено в 1793 р.

Спорт

[ред. | ред. код]

У місті базується футбольна команда Славен Белупо.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 30 854 осіб[3], 10 з яких назвали рідною українську мову[4]. Населення самого міста становило 23 955 осіб.[3]

Динаміка чисельності населення громади[5]:

Динаміка чисельності населення міста[5]:

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Крім міста Копривниця, до громади також входять:

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

В поселенні народився:

  • Вінко Грдан (1900—1980) — югославський, сербський і хорватський художник, педагог.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://niksic.me/latn/medjunarodna-saradnja
  2. Профіль Carlsberg Croatia [Архівовано 1 липня 2011 у Wayback Machine.] на сайті Carlsberg Group. (англ.)
  3. а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
  4. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 18 травня 2021.
  5. а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]