Жень (чеснота)

仁ひとし

Жень (кит.: 仁ひとし; піньїнь: rén) — понятійна категорія в конфуціанстві.

У класичному сенсі позначує поняття «людяності», «гуманності», «чоловіколюбства», «доброти до людей», «щирості». Найвища чеснота з п'яти постійних, які мусить мати шляхетний муж. Виражається у любові до ближнього, піклуванні за людьми. Одне з ключових понять в китайській філософії.

Поняття жень виступає як суміжне до ї (yì 義よし/义: справедливість, праведність), де жень є проявою м'якості та милосердя, а ї — твердості та принципності (див. також Вень та ву).

У неоконфуціанських моделях, під впливом буддизму, категорія жень обрала космологічні риси. У вченні Тань Ситуна (1865–1898) вона виступає як аналог європейського поняття гравітації.

Джерела та література

Жень (чеснота) // 『日本にっぽん大だい百科全書ひゃっかぜんしょ』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第だい2版はん. — 東京とうきょう: 小学館しょうがくかん, 1994—1997. — 全ぜん26冊さつ. (яп.)

• Переломов Л. С. Конфуций: «Лунь юй». — Москва: Восточная литература, 1998.