Омікрон (літера)

Грецька абетка
Αあるふぁ αあるふぁ — альфа	Βべーた βべーた — бета
Γがんま γがんま — гамма	Δでるた δでるた — дельта
Εいぷしろん εいぷしろん — епсилон	Ζぜーた ζぜーた — дзета
Ηいーた ηいーた — ета	Θしーた θしーた — тета
Ιいおた ιいおた — йота	Κかっぱ κかっぱ — каппа
Λらむだ λらむだ — лямбда	Μみゅー μみゅー — мю
Νにゅー νにゅー — ню	Ξくしー ξくしー — ксі
Οおみくろん οおみくろん — омікрон	Πぱい πぱい — пі
Ρろー ρろー — ро	Σしぐま σしぐま ς — сигма
Τたう τたう — тау	Υうぷしろん υうぷしろん — іпсилон
Φふぁい φふぁい — фі	Χかい χかい — хі
Ψぷさい ψぷさい — псі	Ωおめが ωおめが — омега
Застарілі
Ϝ ϝ — дигамма	Ϛ ϛ — стигма
Ͱ ͱ — хета	Ϻ ϻ — сан
Ϟ(Ϙ) — коппа	Ϡ(Ͳ) — сампі
Ϸ ϸ — шо

Омікро́н (грец. όμικρον, велика Οおみくろん, мала οおみくろん) — п'ятнадцята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 70.

Історія

Назва літери όμικρον буквально означає «o мале» (ό μみゅーιいおたκかっぱρろーοおみくろんνにゅー): таке позначення їй дане для відмінності від омеги («о великого»). Походить від фінікійської літери (аїн).

Від омікрона походять латинська літера O і кирилична О.

Вимова

У класичній давньогрецькій мові вимовлялася як [o], чим відрізнялася від омеги, вимова якої була [ɔː]. Вживалася також у складі диграфа οおみくろんυうぷしろん, який у класичну добу читався як [oː].