У-сін

Пентаграма У-Сін

У-сін (П'ять елементів; -стихій; -дій; -рухів; -станів, кит. трад. 五ご行ぎょう , спр. 五ご行ぎょう , піньїнь wŭ xíng) — одна з основних категорій китайської філософії; структура, що визначає взаємодії першоелементів світобудови. Крім філософії, широко використовується в традиційній китайській медицині, бойових мистецтвах, нумерології.

Виникнення

Один з найбільш ранніх нарисів концепції про першоелементи наведений у книзі «Речі Царств» («Ґо юй» 國語こくご). Інший нарис міститься в каноні «Шу цзін», глава «Хун фань» (Великий план), але послідовність у-сін, що визначено в останньому, не відповідає класичним варіантам інтеракції («породження» чи «підкорення») між елементами системи. Час виникнення концепції у-сін є однією з невирішених проблем у китаєзнавстві. Наприклад, збірка «Шу цзін» містить згадку про неї у главі «Промова у Гань» 甘あま誓ちかい, але розділ (Документи Ся), що містить цю главу, іноді розглядають як штучне утворення що стилізує давнину, але не є збіркою автентичних документів; літопис «Цзо чжуань» містить три посилання на вираз у-сін, але у поглядах науковців на час утворення та побудову «Цзо чжуань» також існують значні розбіжності. «Цзо чжуань» та інші класичні тексти містять назви компонентів системи у-сін поряд із шостим «елементом», зерном ґу 穀こく: це іноді використовується як аргумент за те, що розвиток концепції у-сін був поступовим.

У текстах, які були віднайдені у похованні Мавандуй (ці тексти можуть бути датовані не пізніше 168 р. до н. е.), п'ять елементів подані як п'ять чеснот чи п'ять видів людської діяльності.

Див. також Емпедокл (490—430 до н. е.) та його вчення про «чотири стихії».

Філософська концепція

Включає в себе п'ять класів (Вогонь, Вода, Дерево, Метал, Земля), що характеризують стан і взаємозв'язок всіх існуючих предметів і явищ.

Виникненню у-сін передує розгортання наступних станів: Початковий хаос (Хуньдунь 混沌こんとん), Безміжжя (у цзі), Велика межа (тай цзі); Інь-ян.

П'яти елементам властиві два основних циклічні взаємодії: взаємопородження і взаємоподолання.

Взаємопородження полягає в наступному: Дерево породжує Вогонь, Вогонь породжує Землю, Земля породжує Метал, Метал породжує Воду, Вода породжує Дерево.

Взаємоподолання полягає в наступному: Дерево перемагає Землю, Земля перемагає Воду, Вода перемагає Вогонь, Вогонь перемагає Метал, Метал перемагає Дерево.

Таблиця співвідношень п'яти стихій іншим категоріям китайської філософії

П'ять стихій	Дерево	Вогонь	Земля	Метал	Вода
Ієрогліфи	木き	火ひ	土ど	金きむ	水みず
Число (Хун фань)	三さん(3)	二に(2)	五ご(5)	四よん(4)	一いち(1)
Число (Юе лін, див. Книга обрядів)	八はち(8)	七なな(7)	五ご(5)	九きゅう(9)	六ろく(6)
П'ять кольорів 五色ごしき	Зелений, світло-блакитний 青あお	Червоний 赤あか	Жовтий 黄き	Білий 白しろ	Чорний, темно-синій 黑くろ
П'ять напрямків 五ご方ぽう	Схід 东	Південь 南みなみ	Центр 中なか	Захід 西にし	Північ 北きた
Пори року 五ご季き	Весна 春はる	Літо 夏なつ	Міжсезоння 季夏きか	Осінь 秋あき	Зима 冬ふゆ
Час доби 五ご时	Ранок 平ひら旦だん	Опівдні 日にち中ちゅう	Вечір 日にち西にし	Захід 日にち入いれ	Північ 夜半やはん
П'ять зірок 五ご星ほし	Юпітер 木星もくせい	Марс 火星かせい	Сатурн 土星どせい	Венера 金星かなぼし	Меркурій 水星すいせい
П'ять звуків 五ご声こえ	Видих 呼よび	Сміх 笑わらい	Пісня 歌うた	Плач 哭	Стогін 呻
П'ять гам 五音ごいん	Цзюэ 角かく	Чжі 徵ちょう	Гун 宫	Шан 商しょう	Ю 羽はね
Органи 五ご脏	Печінка 肝きも	Серце 心しん	Селезінка 脾	Легені 肺はい	Нирки 腎じん
П'ять відчуттів 五ご志こころざし	Гнів 怒いか	Радість 喜き	Задума 思おもえ	Горе 悲	Страх 恐こわ
Пальці 五指ごし	Безіменний 无名指ゆび	Середній 中指なかゆび	Вказівний 食指しょくし	Великий 大だい拇指ぼし	Мізинець 小指こゆび
Органи відчуття 五官ごかん	Око 目め	Вухо 耳みみ	Ніс 鼻はな	Язик 舌した	Рот 口くち
П'ять об'єктів органів відчуття 五ご觉	Форма 色いろ	Дотик 觸さわ	Смак 味あじ	Запах 香こう	Звук 聲こえ
П'ять смаків 五味ごみ	Кислий 酸さん	Гіркий 苦く	Солодкий 甘あま	Гострий 辛からし	Солоний 鹹
五ご氣き	筋すじ	血ち	肉にく	气	骨ほね
五ご榮さかえ	爪つめ	面めん	唇くちびる	毛もう	髮かみ
П'ять тварин 五ご兽	Лазурний Дракон 青あお龙	Ясно-червоний Фенікс 朱雀すじゃく	Жовтий Єдиноріг 黄き麟	Білий Тигр 白虎びゃっこ	Чорна Черепаха 玄武げんぶ
П'ять домашніх тварин 五ご畜	Собака 犬いぬ	Вівця 羊ひつじ	Корова 牛うし	Курка 鸡	Свиня 猪いのしし
五ご虫むし	鳞	羽はね	倮	毛もう	介かい
П'ять злаків 五穀ごこく	Пшениця, ячмінь 麥むぎ	Просо 黍きび	Гаолян 禾	Рис 米べい	Боби 豆まめ
П'ять фруктів 五ご果はて	Слива 李り	Абрикос 杏あんず	Ююба 枣	Персик 桃もも	Каштан (китайський) 栗ぐり
五菜ごさい	韭にら	薤らっきょう	葵あおい	葱ねぎ	藿
П'ять норм 五常ごじょう	Гуманність 仁ひとし	Ритуал (ли) 礼れい	Довіра 信しん	Справедливість 义	Мудрість 智さとし
五ご政せい	宽	明あきら	恭きょう	力ちから	静せい
五ご恶	风	热	湿しめ	燥	寒さむ
五ご化か	生せい	长	化か	收おさむ	藏ぞう
五ご祀まつ	户	灶	霤	门	井い
Небесні пні (знаки) 天てん干ひ	甲きのえ•乙おつ	丙へい•丁ひのと	戊つちのえ•己おのれ	庚かのえ•辛からし	壬みずのえ•癸みずのと

Критика

Концепція у-сін сприймалася китайськими філософами з різним ступенем скептицизму: Сюнь-цзи (58-115) і Мо-цзи (41-2) стверджують, що проходження фаз не регулярні (五ご行ぎょう 无常 胜); Хань Фей згадує у-сін в контексті перерахування ворожильних практик, які він висміює (19-307)

Цзя Ї (201—169 до н. е., дин. Хань) описує альтернативну систему кореляції, побудовану навколо числа шість і конфуціанського канону в поєднанні з легістськими і даоськими термінами: шість дій, шість навчань, шість норм, шість класичних книг.

Див. також

• Живопис У-сін
• Чотири образи (Си сян 四よん象ぞう) сторон світу
• Ефір (стихія)

Література

• Л.М. ПОНЯТТЯ “СТИХІЯ” (ВОГОНЬ, ВОДА, ЗЕМЛЯ, ПОВІТРЯ ) (2004)
• (рос.)Дун Чжуншу. Смысл пяти элементов // Древнекитайская философия. Эпоха Хань. М.: Наука. Главная редакция восточной литературы. 1990. — С. 125—127.
• (рос.)Бань Гу. О природе пяти элементов // Древнекитайская философия. Эпоха Хань. М.: Наука. Главная редакция восточной литературы. 1990. — С. 227—239.
• (рос.)Ван Тинсян. Разговор о пяти элементах. Перевод и комментарии. А. Б. Калкаевой // Человек и духовная культура Востока. Альманах. Вып.2. М.: Издательство «ОГНИ»,2003. — С. 83—87.
• (рос.)Быков Ф. С. Учение о первоэлементах в мировоззрении Дун Чжун-шу // Китай, Япония. История и филология. М., 1961.
• (рос.)Лисевич И. С. Моделирование мира в китайской мифологии и учение о пяти первоэлементах // Теоретические проблемы восточных литератур. М., 1969.
• (рос.)Зинин С. А. Пять элементов и концепция инь ян // Количественные методы в изучении истории стран Востока. М., 1986. С. 12—17.
• (рос.)Кобзев А. И. Пять элементов и «магические фигуры» «И цзина» // 12-я научная конференция «Общество и государство в Китае» Ч. I. М.,1981.
• (рос.)Кобзев А. И. Классификационная схема «пять элементов» — у син // 13-я научная конференция "Общество и государство в Китае. Ч. I. М., 1982.
• (англ.)Dr J. Zai. Даосизм та наука: Космологія, еволюція, моральність, здоров'я та ін = Taoism and Science: Cosmology, Evolution, Morality, Health and more. — Ultravisum - Research and Education. — 176 p. — ISBN 978 098 084 2555.

Посилання

• 五ご行ぎょう (кит.) (укр. П'ять елементів на сайті «baike.baidu.com»)