Псалом 41

Псалом 41
Псалом 41, Католицька церква Св. Лавренія у Гайдельберзі
Текст	Книга Псалмів
Мова	Гебрейська мова (оригінал)
Псалом 41 у Вікісховищі
Псалом 41 у  Вікіджерелах

Псалом 41 (або 42-й у масоретській нумерації) — 41 псалом із Книги псалмів, відомий своїм інципітом «Як лань прагне до водних потоків».

Псалом 41 — псалом-гімн, один з псалмів (41—48) присвячених потомкам Кораха (синам Кореєвим).

Псалом є регулярною частиною єврейських, католицьких та протестантських літургій, а також був часто покладений на музику, наприклад, такими композиторами як Джованні П'єрлуїджі да Палестрина, Гендель «Як лань прагне» та Мендельсон «Псалом 42».

У єврейській Біблії відкриває другу з п’яти книг (розділів) Псалмів.

Разом із наступним коротким 42 Псалмом (43-й у масоретській нумерації) складають смислову єдність, та імовірно раніше представляли собою єдину композицію - молитву вигнанця.

• 
  Розкішний часослов герцога Беррійського, Псалом 42
• 
• 
• 
• 

Текст

Вірш	Гебрейська мова	Давньогрецька мова (Септуаґінта)	Латинська мова (Вульгата)	Українська мова (Переклад Хоменка)
1	לַמְנַצֵּחַ, מַשְׂכִּיל לִבְנֵי-קֹרַח	Εいぷしろんἰς τたうὸ τέλος· εいぷしろんἰς σύνεσιν τたうοおみくろんῖς υうぷしろんἱοおみくろんῖς Κかっぱοおみくろんρろーεいぷしろん.	[In finem in intellectum filiis Core]	[Провідникові хору. Маскіл. Синів Кораха]
2	כְּאַיָּל, תַּעֲרֹג עַל-אֲפִיקֵי-מָיִם-- כֵּן נַפְשִׁי תַעֲרֹג אֵלֶיךָ אֱלֹהִים	῝Οおみくろんνにゅー τρόπον ἐπιποθεῖ ἡ ἔλαφος ἐπぱいὶ τたうὰς πぱいηいーたγがんまὰς τたうῶνにゅー ὑδάτων, οおみくろんὕτως ἐπιποθεῖ ἡ ψυχή μみゅーοおみくろんυうぷしろん πぱいρろーὸς σέ, ὁ θεός.	Quemadmodum desiderat cervus ad fontes aquarum ita desiderat anima mea ad te Deus	Як лань прагне до водних потоків — так душа моя прагне до тебе, Господи.
3	צָמְאָה נַפְשִׁי, לֵאלֹהִים-- לְאֵל חָי:מָתַי אָבוֹא; וְאֵרָאֶה, פְּנֵי אֱלֹהִים	ἐδίψησεν ἡ ψυχή μみゅーοおみくろんυうぷしろん πぱいρろーὸς τたうὸνにゅー θしーたεいぷしろんὸνにゅー τたうὸνにゅー ζぜーたῶνにゅーτたうαあるふぁ· πότε ἥξくしーωおめが κかっぱαあるふぁὶ ὀφθήσομαι τたうῷ προσώπῳ τたうοおみくろんῦ θεοῦ;	Sitivit anima mea ad Deum fortem; vivum quando veniam et parebo ante faciem Dei	Душа моя жадає Бога, Бога живого, — коли бо прийду й побачу обличчя Боже?
4	הָיְתָה-לִּי דִמְעָתִי לֶחֶם, יוֹמָם וָלָיְלָה;בֶּאֱמֹר אֵלַי כָּל-הַיּוֹם, אַיֵּה אֱלֹהֶיךָ	ἐγενήθη μみゅーοおみくろんιいおた τたうὰ δάκρυά μみゅーοおみくろんυうぷしろん ἄρτος ἡμέρας κかっぱαあるふぁὶ νυκτὸς ἐνにゅー τたうῷ λέγεσθαί μみゅーοおみくろんιいおた κかっぱαあるふぁθしーた᾽ ἑκάστην ἡμέραν Πぱいοおみくろんῦ ἐστιν ὁ θεός σしぐまοおみくろんυうぷしろん;	Fuerunt mihi lacrimae meae panis die ac nocte dum dicitur mihi cotidie ubi est Deus tuus	Сльози мої стали мені хлібом удень і вночі, коли день-у-день мені говорять: «Де Бог твій?»
5	אֵלֶּה אֶזְכְּרָה, וְאֶשְׁפְּכָה עָלַי נַפְשִׁי--כִּי אֶעֱבֹר בַּסָּךְ, אֶדַּדֵּם עַד-בֵּית אֱלֹהִים:בְּקוֹל-רִנָּה וְתוֹדָה; הָמוֹן חוֹגֵג	τたうαあるふぁῦτたうαあるふぁ ἐμνήσθην κかっぱαあるふぁὶ ἐξέχεα ἐπぱい᾽ ἐμみゅーὲ τたうὴνにゅー ψυχήν μみゅーοおみくろんυうぷしろん, ὅτたうιいおた διελεύσομαι ἐνにゅー τόπῳ σκηνῆς θαυμαστῆς ἕως τたうοおみくろんῦ οおみくろんἴκかっぱοおみくろんυうぷしろん τたうοおみくろんῦ θεοῦ ἐνにゅー φふぁいωおめがνにゅーῇ ἀγαλλιάσεως κかっぱαあるふぁὶ ἐξομολογήσεως ἤχου ἑορτάζοντος.	Haec recordatus sum et effudi in me animam meam quoniam transibo in loco tabernaculi admirabilis usque ad domum Dei in voce exultationis et confessionis sonus epulantis	Про це я згадую і душу виливаю над собою: як я йшов у громаді, йшов попереду них до дому Божого, посеред гуків радости й хвали, у гурті святковім.
6	מַה-תִּשְׁתּוֹחֲחִי, נַפְשִׁי-- וַתֶּהֱמִי עָלָי:הוֹחִלִי לֵאלֹהִים, כִּי-עוֹד אוֹדֶנּוּ-- יְשׁוּעוֹת פָּנָיו	ἵνにゅーαあるふぁ τί περίλυπος εいぷしろんἶ, ψυχή, κかっぱαあるふぁὶ ἵνにゅーαあるふぁ τί συνταράσσεις μみゅーεいぷしろん; ἔλπισον ἐπぱいὶ τたうὸνにゅー θεόν, ὅτたうιいおた ἐξομολογήσομαι αあるふぁὐτたうῷ· σωτήριον τたうοおみくろんῦ προσώπου μみゅーοおみくろんυうぷしろん ὁ θεός μみゅーοおみくろんυうぷしろん.	Quare tristis es anima mea et quare conturbas me spera in Deo quoniam confitebor illi salutare vultus mei	Чом побиваєшся, душе моя, і тривожишся у мені? Надійсь на Бога, бо я ще буду його прославляти, Спасителя обличчя мого і мого Бога.
7	אֱלֹהַי-- עָלַי, נַפְשִׁי תִשְׁתּוֹחָח:עַל-כֵּן--אֶזְכָּרְךָ, מֵאֶרֶץ יַרְדֵּן; וְחֶרְמוֹנִים, מֵהַר מִצְעָר	πぱいρろーὸς ἐμαυτὸνにゅー ἡ ψυχή μみゅーοおみくろんυうぷしろん ἐταράχθη· δでるたιいおたὰ τたうοおみくろんῦτたうοおみくろん μνησθήσομαί σしぐまοおみくろんυうぷしろん ἐκかっぱ γがんまῆς Ιορδάνου κかっぱαあるふぁὶ Ερμωνιιμ, ἀπぱいὸ ὄρους μみゅーιいおたκかっぱρろーοおみくろんῦ.	Deus meus ad me ipsum anima mea conturbata est propterea memor ero tui de terra Iordanis et Hermoniim a monte modico	Душа моя пригноблена в мені; тому я згадую тебе в землі Йордану і Хермону і з гори Міцар.
8	תְּהוֹם-אֶל-תְּהוֹם קוֹרֵא, לְקוֹל צִנּוֹרֶיךָ;כָּל-מִשְׁבָּרֶיךָ וְגַלֶּיךָ, עָלַי עָבָרוּ	ἄβυσσος ἄβυσσον ἐπικαλεῖτたうαあるふぁιいおた εいぷしろんἰς φふぁいωおめがνにゅーὴνにゅー τたうῶνにゅー καταρρακτῶνにゅー σしぐまοおみくろんυうぷしろん, πάντες οおみくろんἱ μετεωρισμοί σしぐまοおみくろんυうぷしろん κかっぱαあるふぁὶ τたうὰ κύματά σしぐまοおみくろんυうぷしろん ἐπぱい᾽ ἐμみゅーὲ δでるたιいおたῆλθον.	abyssus ad; abyssum invocat in voce cataractarum tuarum omnia excelsa tua et fluctus tui super me transierunt	Безодня кличе до безодні під гуркіт твоїх водоспадів; усі твої буруни й хвилі хлинули на мене.
9	יוֹמָם, יְצַוֶּה יְהוָה חַסְדּוֹ, וּבַלַּיְלָה, שִׁירֹה עִמִּי--תְּפִלָּה, לְאֵל חַיָּי	ἡμέρας ἐντελεῖτたうαあるふぁιいおた κύριος τたうὸ ἔλεος αあるふぁὐτたうοおみくろんῦ, κかっぱαあるふぁὶ νυκτὸς ᾠδでるたὴ παρ᾽ ἐμοί, προσευχὴ τたうῷ θしーたεいぷしろんῷ τたうῆς ζぜーたωおめがῆς μみゅーοおみくろんυうぷしろん.	In die mandavit Dominus misericordiam suam et nocte canticum eius apud me oratio Deo vitae meae	Удень хай Господь явить свою милість, вночі ж співатиму і славитиму Бога життя мого.
10	אוֹמְרָה, לְאֵל סַלְעִי-- לָמָה שְׁכַחְתָּנִי:לָמָּה-קֹדֵר אֵלֵךְ-- בְּלַחַץ אוֹיֵב	ἐρろーῶ τたうῷ θしーたεいぷしろんῷ ᾿Αντιλήμπτωρ μみゅーοおみくろんυうぷしろん εいぷしろんἶ· δでるたιいおたὰ τί μみゅーοおみくろんυうぷしろん ἐπελάθου; ἵνにゅーαあるふぁ τί σκυθρωπάζων πορεύομαι ἐνにゅー τたうῷ ἐκθλίβειν τたうὸνにゅー ἐχθρόν μみゅーοおみくろんυうぷしろん;	Dicam Deo susceptor meus es quare oblitus es mei quare contristatus incedo dum adfligit me inimicus	Кажу до Бога: «Скеле моя, чом мене забуваєш? Чому смутний ходжу я, ворогом прибитий?
11	בְּרֶצַח, בְּעַצְמוֹתַי-- חֵרְפוּנִי צוֹרְרָי;בְּאָמְרָם אֵלַי כָּל-הַיּוֹם, אַיֵּה אֱלֹהֶיךָ	ἐνにゅー τたうῷ καταθλάσαι τたうὰ ὀσしぐまτたうᾶ μου ὠνείδισάν μみゅーεいぷしろん οおみくろんἱ θλίβοντές μみゅーεいぷしろん ἐνにゅー τたうῷ λέγειν αあるふぁὐτούς μみゅーοおみくろんιいおた κかっぱαあるふぁθしーた᾽ ἑκάστην ἡμέραν Πぱいοおみくろんῦ ἐστιν ὁ θεός σしぐまοおみくろんυうぷしろん;	Dum confringuntur ossa mea exprobraverunt mihi qui tribulant me dum dicunt mihi per singulos dies ubi est Deus tuus	Кості тріщать у мене, а тут ще й вороги мої кепкують з мене, коли день-у-день до мене кажуть: Де ж Бог твій?»
12	מַה-תִּשְׁתּוֹחֲחִי, נַפְשִׁי-- וּמַה-תֶּהֱמִי עָלָי:הוֹחִילִי לֵאלֹהִים, כִּי-עוֹד אוֹדֶנּוּ-- יְשׁוּעֹת פָּנַי, וֵאלֹהָי	ἵνにゅーαあるふぁ τί περίλυπος εいぷしろんἶ, ψυχή, κかっぱαあるふぁὶ ἵνにゅーαあるふぁ τί συνταράσσεις μみゅーεいぷしろん; ἔλπισον ἐπぱいὶ τたうὸνにゅー θεόν, ὅτたうιいおた ἐξομολογήσομαι αあるふぁὐτたうῷ· ἡ σωτηρία τたうοおみくろんῦ προσώπου μみゅーοおみくろんυうぷしろん ὁ θεός μみゅーοおみくろんυうぷしろん.	Quare tristis es anima mea et quare conturbas me spera in Deum quoniam adhuc; confitebor illi salutare vultus mei et; Deus meus	Чому пригноблена, душе моя, і тривожишся у мені? Надійсь на Бога, бо знову прославлятиму його, Спасителя обличчя мого та мого Бога.
42 Псалмом (43-й у масоретській нумерації)
1	שָׁפְטֵנִי אֱלֹהִים, וְרִיבָה רִיבִי-- מִגּוֹי לֹא-חָסִיד;מֵאִישׁ מִרְמָה וְעַוְלָה תְפַלְּטֵנִי	Ψぷさいαあるふぁλらむだμみゅーὸς τたうῷ Δαυιδ. Κかっぱρろーῖνόν μみゅーεいぷしろん, ὁ θεός, κかっぱαあるふぁὶ δίκασον τたうὴνにゅー δίκην μみゅーοおみくろんυうぷしろん ἐξくしー ἔθνους οおみくろんὐχかい ὁσίου, ἀπぱいὸ ἀνθρώπου ἀδίκου κかっぱαあるふぁὶ δολίου ῥῦσαί μみゅーεいぷしろん.	[Psalmus David] Judica me Deus et discerne causam meam de gente non sancta ab homine iniquo et doloso erue me	Обстань за мною, Боже; розсуди мою справу проти нечестивого народу; від чоловіка лукавого й несправедливого мене визволь.
2	כִּי-אַתָּה, אֱלֹהֵי מָעוּזִּי-- לָמָה זְנַחְתָּנִי:לָמָּה-קֹדֵר אֶתְהַלֵּךְ, בְּלַחַץ אוֹיֵב	ὅτたうιいおた σしぐまὺ εいぷしろんἶ, ὁ θεός, κραταίωμά μみゅーοおみくろんυうぷしろん· ἵνにゅーαあるふぁ τί ἀπώσω μみゅーεいぷしろん; κかっぱαあるふぁὶ ἵνにゅーαあるふぁ τί σκυθρωπάζων πορεύομαι ἐνにゅー τたうῷ ἐκθλίβειν τたうὸνにゅー ἐχθρόν μみゅーοおみくろんυうぷしろん;	Quia tu es Deus fortitudo mea quare me reppulisti quare tristis incedo dum adfligit me inimicus	Бо ти, Боже, моя твердиня. Чому мене відкинув? Чому смутний ходжу я, ворогом прибитий?
3	שְׁלַח-אוֹרְךָ וַאֲמִתְּךָ, הֵמָּה יַנְחוּנִי;יְבִיאוּנִי אֶל-הַר-קָדְשְׁךָ, וְאֶל-מִשְׁכְּנוֹתֶיךָ	ἐξαπόστειλον τたうὸ φふぁいῶς σしぐまοおみくろんυうぷしろん κかっぱαあるふぁὶ τたうὴνにゅー ἀλήθειάν σしぐまοおみくろんυうぷしろん· αあるふぁὐτά μみゅーεいぷしろん ὡδήγησαν κかっぱαあるふぁὶ ἤγαγόν μみゅーεいぷしろん εいぷしろんἰς ὄρος ἅγιόν σしぐまοおみくろんυうぷしろん κかっぱαあるふぁὶ εいぷしろんἰς τたうὰ σκηνώματά σしぐまοおみくろんυうぷしろん.	Emitte lucem tuam et veritatem tuam ipsa me deduxerunt et adduxerunt in montem sanctum tuum et in tabernacula tua	Пошли світло твоє і твою правду: вони нехай мене ведуть і заберуть на святу гору твою й до твоїх наметів.
4	וְאָבוֹאָה, אֶל-מִזְבַּח אֱלֹהִים-- אֶל-אֵל, שִׂמְחַת גִּילִי:וְאוֹדְךָ בְכִנּוֹר-- אֱלֹהִים אֱלֹהָי	κかっぱαあるふぁὶ εいぷしろんἰσελεύσομαι πぱいρろーὸς τたうὸ θυσιαστήριον τたうοおみくろんῦ θεοῦ πぱいρろーὸς τたうὸνにゅー θしーたεいぷしろんὸνにゅー τたうὸνにゅー εいぷしろんὐφραίνοντα τたうὴνにゅー νεότητά μみゅーοおみくろんυうぷしろん· ἐξομολογήσομαί σしぐまοおみくろんιいおた ἐνにゅー κιθάρᾳ, ὁ θしーたεいぷしろんὸς ὁ θεός μみゅーοおみくろんυうぷしろん.	Et introibo ad altare Dei ad Deum qui laetificat iuventutem meam confitebor tibi in cithara Deus Deus meus	І я прийду до жертовника Бога, до Бога радости й веселости моєї, і прославлятиму тебе на гуслах, Боже, мій Боже!
5	מַה-תִּשְׁתּוֹחֲחִי, נַפְשִׁי-- וּמַה-תֶּהֱמִי עָלָי:הוֹחִילִי לֵאלֹהִים, כִּי-עוֹד אוֹדֶנּוּ-- יְשׁוּעֹת פָּנַי, וֵאלֹהָי	ἵνにゅーαあるふぁ τί περίλυπος εいぷしろんἶ, ψυχή, κかっぱαあるふぁὶ ἵνにゅーαあるふぁ τί συνταράσσεις μみゅーεいぷしろん; ἔλπισον ἐπぱいὶ τたうὸνにゅー θεόν, ὅτたうιいおた ἐξομολογήσομαι αあるふぁὐτたうῷ· σωτήριον τたうοおみくろんῦ προσώπου μみゅーοおみくろんυうぷしろん ὁ θεός μみゅーοおみくろんυうぷしろん.	Quare tristis es anima mea et quare conturbas me spera in Deum quoniam adhuc; confitebor illi salutare vultus mei et; Deus meus	Чом побиваєшся, душе моя, і тривожишся в мені? Надійсь на Бога, бо я ще буду його прославляти, Спасителя обличчя мого і мого Бога.

Посилання

• Переклад Біблії Івана Огієнка
• Псалом 41: ноти на сайті ChoralWiki (англ.)
• Псалом 41 на різних мовах і в інтерпретаціях різних композиторів